870 читачів

Біла Церква. Три революції

ocCahFLdQ8o

Сьогодні Україна відзначає День Гідності та Свободи. Багато хто пригадує тривожно-хвилюючі моменти повстання 2013-14 років. Чаювання, яке закінчилося “коктейлями Молотова”, “спів” куль, а потім приспів “Плине кача”, мільйонні демонстрації і вимарш на фронт.

Ті дні стали доленосними для України. Так, ми сьогодні наближаємося до Європи маленькими кроками. Озираємося на неї через плече, бо потрібно стояти віч-на-віч із лютим “російським ведмедем”. Так, нас цинічно дурять, обіцявши покарання для корупціонерів, для розстрільної команди з “Беркуту”, для сепаратистських вождів. Ми пам’ятаємо про злочини і про тих, хто не виконав обіцянок. Ми посміхаємося у відповідь на високопарні, бездушні обіцянки і стискаємо в руках зброю, блокнот і річку (що теж стають зброєю), зібравши волю в кулак. Ми пам’ятаємо і все пригадаємо. Ми вижили, щоб жити та перемагати.

Озираючись назад, згадуємо події десяти- і двадцятип’ятирічної давнини. Адже героїзм Євромайдану, самопожертва і впертість на Східному фронті були б неможливі без проголошення Незалежності й Помаранчевої революції.

Фото в альбомі (дивіться тут) – це фотолітопис чверті століття. Від пробудження самосвідомості, аж до кидка, з прикритим фанерним щитом грудьми, на озброєного до зубів та закутого в броню ворога.

Тут зафіксовані моменти перших демонстрацій у зтрухлявілому СРСР із вимогою Незалежності. Відзняті романтичні й весело-пригодницькі акції під час Помаранчевої революції. Пам’ятаєте “поховання” Партії регіонів? Її “вкинули у яму”, але не закопали, а дали можливість відродитися і мало не знищити країну. Ця небезпека існує і нині. І остання Революція перед російсько-українською війною. Єврооптимізм і перші жертви, марші протесту і блок-пости на Одесській трасі, Ланцюги Єднання і палаючі шини…

Ми б загинули, якби не боролися і не перемагали. І падіння металевого опудала “вождя світового пролетаріату” має означати крах системи, а не перерву перед реваншем. Пам’ятаймо, якою дорогою ціною далася нам Гідність і Свобода.

Поет Володимир Іванців написав і ми з ним погодимося:

Хочеться воленьки: сонця в лице,
Вітру в обличчя, сердечного щему…
Хочеться щастя! Я знаю, що це –
Щоб вороги, як не здохли, то щезли.
Хочеться миру, життя, України!

Коментарі

коментарів

Related posts

Leave a Comment

Увійти за допомогою: