915 читачів

Білоцерківська «Просвіта» вшанувала славетних земляків

29511835_2112132318804394_4789326991071379456_o

Ім’я гетьмана Івана Мазепи майже чотириста років з особливою жорстокістю і цинізмом паплюжилося російськими поневолювачами. І досі настоятелі церков РПЦ і його філії УПЦ МП при згадці імені видатного уродженця білоцерківської землі повторюють анафему, слухняно і раболіпно проголошеною за наказом Петра Кривавого, одного з найбільш лютих тиранів в історії сусіднього народу.

Щороку «Просвіта» вшановує гетьмана Мазепу в його родовому селі Мазепинцях. Світить сонце, чи падає дощ, рве поли пальта колючий вітер, чи засипає за комір куртки сніг хуртовина – приїздять білоцерківці вклонитися великому державотворцю. З 2007 року молебень на честь гетьмана відбувається в новозбудованому храмі Святителя Миколая.

Погода не сприяла проведення вшанувань, але просвітян, членів Братсва ОУН-УПА негодою не злякати. Було на кого рівнятися, адже в складі делегації був Теодор Дячун, почесний громадянин Білої Церкви, комбатант УПА. Навіть смішно порівнювати природні примхи з тим, що він пережив в сталінських таборах, під час бойових завдань.

Після молебню відбулася хода до пам’ятника Мазепі, де відбувся урочистий мітинг. З словами привітань до присутніх звернулися заступник голови Володимир Толочко, підприємець і меценат Іван Шилов, голова міжнародної організації «Родина Мазеп» Ігор Мазепа, голова білоцерківського братства ОУН-УПА Теодор Дячун, голова білоцерківської «Просвіти» Костянтин Климчук. Патріотичний музичний перформанс на ОУНівську пісню «Зродились ми великої години» представили учні Дроздівської школи.

«Всі роки від того часу, як постала Московська держава, вона нападає на Україну. Московити намагаються не тільки збройно нищити українців, а й сіючи серед них ворожнечу і зневіру. Промовці говорили про вибори, то я хочу сказати, що вибір в серці має бути один – Україна!» – сказав у своєму виступі Костянтин Климчук.

По завершенню урочистостей в Мазепинцях члени делегації привітали голову Білоцерківського Братства ОУН-УПА Теодора Дячуна. Особливою радістю і цінним подарунком для повстанця став візит його бойового побратима Ореста Васкула. Ветерани не лише згадували про табори, підпілля, але й ділилися планами на майбутнє. Дивлячись на цих велетів духу, розумієш, що Україну будують не лише гетьмани, а прості солдати, які стали ще при житті легендами. З такою історією і такими людьми Україна зобов’язана перемогти і бути «Вільна й міцна, від Сяну по Кавказ».

Коментарі

коментарів

Related posts

Leave a Comment

Увійти за допомогою: