1,213 читачів

Вшанування пам’яті легендарного “кіборга” відбулося в Білоцерківському медколеджі

41038991_1298072606995044_6608083072120258560_o

6 вересня був День народження «Психа», легендарного вояка і медика від Бога. «Псих» не головний герой голівудського блокбастеру, хоча про його життя можна зняти не те, що фільм, а серіал. Навряд, чи хтось називав би героя статті таким прізвиськом до 2014 року. До того року, коли на українську землю прийшла з Росії війна. Ігор Зінич – молодий фельдшер з Рокитного, студент Білоцерківського медичного коледжу, ді-джей. «Псих» – «кіборг», медик 80-ї аеромобільної бригади, врятував від загибелі більше сотні поранених побратимів. Герой України – над тілом якого схиляли голови навіть вороги.

Ігоря Зінича добре пам’ятають в альма матер. Коли піднімаєшся на другий поверх коледжу, то ніби потрапляєш в мінімузей. Тут оформлено стіну пам’яті Ігоря Зінича. На ній висять фотографії Героя, банер з описанням його подвигу, зображення вежі ДАПу. Під стіною зелені, армійські дерев’яні ящики і відкриті «цинки» (металеві ящики з-під набоїв), розставлено гільзи і тубуси використаних гранатометів «Муха». Трохи далі маскувальною сіткою відгороджено ще один куток. Там розміщена експозиція про випускників коледжу, які воюють на сході України. Вшанування пам’яті Ігоря Зінича та інформування про війну, яка триває на Сході – заслуга викладача коледжу Світлани Виговської.

6 вересня в коледжі біля стіни пам’яті збираються студенти. На екрані змінюються кадри. На них Ігор в дитинстві, випускник школи, а ось і студент коледжу. Невисокого зросту, з довгим волоссям, в хвацько натягнутому на голову медичному ковпаку. Таким його пам’ятають в навчальному закладі. Завжди допитливим та ініціативним. Про це говорять директор коледжу Володимир Фуголь та Світлана Виговська.

А на екрані знову зміна кадрів. Ось Ігор працює ді-джеєм на рокитнянській дискотеці. А це він навчається на спортивного реабілітолога. Не вдалося йому продовжити навчання за фахом «невропатолог», не здав іспитів. А це вже Зінич у військовій формі…

Війна видається романтичною в уяві лише тих, хто її не бачив зблизька. Бруд, холод, величезна нервова напруга, постійна загроза смерті. В цих умовах Ігор Зінич перебував більше місяця в Донецькому аеропорту. Від заїзду 17 грудня 2014 року і до загибелі 20 січня 2015 року. Він рятував життя солдатам, а коли його самого поранило в голову, відмовився від евакуації, зробив перев’язку й продовжував робити свою роботу. І завжди на його обличчі була посмішка. Навіть за кілька годин до загибелі, коли були зняті останні прижиттєві фото, Ігор Зінич посміхався. В двох-трьох десятках метрів від нього, за бетонною стіною ворог закладав мішки із вибухівкою, товариші були обвішані зброєю і змучені облогою і невідомістю, а він… Ігор стояв посеред жаху смерті з кухлем. Ми не знаємо чай то був, чи кава, але вся фігура медика ніби говорила: «Все буде добре…»

Страшні кадри були показані того дня в коледжі. Вони були зняті сепаратистами після підриву терміналу. Серед поранених і тіл захисників аеропорту є фото Ігоря Зінича. Навіть вороги віддавали належне героїзму полеглих, коли пересилали матері Зінича відео. Так і загинув «Псих». «Псих» не тому, що був навіжений, а тому, що він завжди міг посміхатися у найтрагічніші моменти.

Стіна пам’яті Ігоря Зінича доповнилася ще одним експонатом. Це книга «Декомунізація в Білій Церкві».

Один із авторів й ініціатор видання Костянтин Климчук сказав: «Тут є стаття про Героя. Він буде в гарній компанії на сторінках книги. Його «сусідами» в розділі будуть просвітянин Модест Левицький, герой Конотопської битви Григорій Гуляницький, полководець УНР Михайло Палій-Сидорянський. А ви, студенти, маєте обов’язково прочитати «Декомунізацію», щоб знати не лише імена українських героїв, а й тих, хто Україну прагнув знищити». Потім він вручив по примірнику книги факультетам коледжу.

Завершився захід пам’яті Ігоря Зінича покладанням квітів до меморіальної дошки. І краплі дощу стали ніби сльозами України за її достойним сином.

Сподобалася стаття? Найкращий “лайк” 30 грн. 
ПРИВАТБАНК 4731 2196 1016 1691
Климчук Костянтин

Кошти підуть на потреби бійців ООС
Волонтерська група “Час Змін”

Коментарі

коментарів

Related posts

Leave a Comment

Увійти за допомогою: