1,057 читачів

Позов ТОВ НВП «БілоцерківМАЗ». Замах на Україну

13174097_1225071870843781_9049757679313339267_n

12 травня в Білоцерківському міськрайонному суді буде винесено доленосне рішення


Якщо позов представників «регіонала» Олександра Олійника щодо відміни рішення Білоцерківської міської ради (БМР) «Про перейменування вулиць та інших поіменованих об’єктів міста Білої Церкви» від 18.02.2016 р. то це буде означати, що запущений механізм ліквідації держави Україна працює.

Подібні процеси відбуваються і в інших населених пунктах України, й суди схиляються на бік реваншистів. Про «об’єктивність» українських судів ходять легенди, і саме корумпованість людей в мантіях стала однією з причин початку Революції Гідності, яка триває й досі. Отямившись від шоку після поразки в силовому протистоянні, не маючи надії на збройну агресію РФ, «регіонали-оппоблоківці» починають діяти законними, здавалося б, методами.

Суть позову ТОВ НВП «БілоцерківМАЗ» проста і страшна: рішення БМР не тільки відмінити, а й надалі заборонити перейменовувати вулиці. В «прокрустове ложе» майбутнього рішення суду щодо відміни декомунізації, «регіонали» намагаються втиснути БМР наступною аргументацією:

– міська рада згаяла строки на прийняття свого рішення;

– бульвар 1-го Травня не підпадає під дію ЗУ «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні»;

– назви деяких вулиць не були зазначені в додатку до розпорядження міського голови В. Савчука «Про створення робочої групи по підготовці заходів, щодо реалізації положень Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні» від 25.05.2016 р.

– за переоформлення документів на право власності доведеться платити шалені гроші.

Представники міської ради стверджують, що наведена вище аргументація є нікчемною, оскільки рішення БМР грунтувалося на п.1 ст. 37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», який є пріоритетом в діяльності міської ради. Щодо плати за переоформлення документів, то закон не вимагає вчинення таких дій. Тобто права ТОВ НВП «БілоцерківМАЗ» не порушуються.

При слуханні сторін з’ясувалося, що в рішенні міськради про перейменування вулиць нібито відсутнє посилання на Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно якого БМР могла приймати рішення не зважаючи на строки вказані у ЗУ «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні». Але на сайті БМР документ викладено в редакції, яка розбиває аргументацію «регіоналів».

Незрозуміло, чому відповідач, тобто працівники юрвідділу БМР, не викликали в якості свідків нинішнього і колишнього міських голів Василя Савчука і Геннадія Дикого, які б мали розказати про підготовку і прийняття рішення. Також готові були виступити в суді члени робочої групи Костянтин Климчук, Вадим Кошель​ (депутат БМР) з роз’ясненням про діяльність робочої групи. Останнім двом суд відмовив у залученні в якості третіх осіб, заявивши, що їхні права не порушуються.

Не свідчать в суді й голова з сектретарем робочої групи, тобто заступник міського голови Микола Антонюк і головний спеціаліст відділу культури Олександр Жарко.

Усі зазначені вище особи могли б прояснити суду ситуацію навколо підготовки питання про перейменування вулиць, про відкриті методи роботи робочої групи, про обговорення в пресі й інтернет-ресурсах гострих питань щодо декомунізації. Але все це має сенс лише в тому випадку, коли міська влада ДІЙСНО готова ПОБОРОТИСЯ за свої рішення. Також велику роль грає вмотивованість судді. Якщо в неї є інтерес, то ми підемо шляхом в прірву і прославимося відміною декомунізації на рівні з неславою «розплідника тітушок». Тоді неологізм «#Містодобра» можна викинути на смітник.

До речі, про подібний сценарій розвитку подій неодноразово попереджав член робочої групи Костянтин Климчук на засіданнях, зустрічах з міським головою Геннадієм Диким та секретарем ради Борисом Смутком Борис Смуток​. «Регіоналам» не можна давати жодного шансу на реванш, бо в умовах непроведеної люстрації, вони готові всіма методами й інструментами тягнути Україну у ведмежі обійми Росії.

Дивує і обурює позиція місцевих ЗМІ, які не цікавляться процесом. Їм набагато важливіше висвітлити, як вантажівка переїхала мотоцикліста, чи скільки збитків завдано при пожежі. А те, що країну переїжджають «катком» і скоро може спалахнути війна на Подніпров’ї, байдуже. В місті є і комунальні ЗМІ. От вони мали б загострювати увагу не лише на висвітленні заходів офіційних осіб на кшталт «…міський голова зустрівся з рибалками мормишкою й пообіцяв зробити все можливе». Але що говорити про комунальних газетярів, які отримують заробітню плату з міського бюджету й слова не скажуть із критикою, якщо навіть на сайті Білоцерківського відділу культури і туризму вказана стара адреса, хоча ця установа вже два місяці діє не на вулиці комісара Антона Гординського, а на вулиці Героїв Небесної сотні. Те, що начальник відділу змінився – це вказали, зміну адреси – ні.

Юристи БМР борються в суді, як можуть. Громада приходить на засідання суду і «вибила» для розгляду справи найбільше приміщення в міськрайонному суді. Активісти запрошують на висвітлення процесу журналістів, хоча ті через раз ігнорують ці запрошення. Геннадію Анатолійовичу Геннадій Дикий​, а може вам варто було б активніше приєднатися до захисту українства і прибути на засідання суду з почетом журналістів? Країна починається з кожного з нас. Зробіть внесок в її розбудову.

12 травня 2016 року буде рішення суду, яке стане водорозділом. Якщо суд прийме рішення про відміну декомунізації, то стає ясно, що Біла Церква і Україна, незважаючи на наявність Східного фронту, перебуває в таємній окупації, яка скоро стане явною і видимою.

Коментарі

коментарів

Related posts

Leave a Comment

Увійти за допомогою: