5,347 читачів

Стартував прокат патріотичного екшену «Кіборги», де помітний білоцерківський слід

1

Кіно в Україні є і розвивається. Після перегляду госторосюжетного фільму Ахтема Сеїтаблаєва, цю тезу можна заявляти безапеляційним тоном. Дочекалися прем’єри і оцінили стрічку і в Білій Церкві.

Кінотеатр імені Довженка організував перед показом програму з віршами, піснею «Повертайся живим» і нагородженням героїв російсько-української війни. Не будемо лукавити і прописувати її трьома буквами. В залі були присутні оборонці Донецького аеропорту імені Прокофьєва, тож вони після фільму могли поділитися враженнями, зокрема, старший лейтенант Сергій «Душман» Кузьмін. Зал не був заповненим вщент, зібралося близько двохсот глядачів. Подекуди було видно військовий «піксель», проте більшість була людьми цивільними. Серед них була сім’я Сергія Чопа, який загинув у селищі Піски, та брат легендарного лікаря, Героя України «Психа» Ігоря Зінича – Петро.

Фільм тримає в напрузі від першого кадру й до фінальних титрів. Серед дійових осіб яскраво виписані п’ятеро протагоністів, які тримають на своїх мужніх плечах не лише оборону ДАПу, а й сюжет кінострічки. Можна було б додати до цього переліку ще й бійця «Марса», але його кінематографічна роль коротка – шок, розстріл, шок, серцевий напад, ротація. Бувало таке і в реальному житті. Не всі «кіборги» були «залізними».

Одразу, що впадає в очі – професійна робота оператора. Юрій Король відійшов від добряче притрушених пилом канонів «українського поетичного кіно». Його плани – калейдоскоп бою, де незрозуміло хто свій, а хто чужий. Скло камери, яке закидане багнюкою. «Селфі»-ракурс під час сцени з контузією «Мажора». Трохи наївно був показаний танковий бій, але ми вчимося. Проте можна було б батальних сцен поставити більше.

Теж високо хочеться оцінити майстерність сценариста Наталії Ворожбит. «Кіборги» чи не перше кіно, яке не тільки хочеться дивитися, а слухати. Дотепні діалоги, жива мова героїв не «відпускають» до закінчення стрічки. Немає «провалу» сюжету в фільмі та якихось особливо помітних ляпів. А багато цитат з фільму можна розтягнути на афоризми.

Ахтем Сеїтаблаєв зняв фільм, за який не соромно. Найголовніше, що «кіборги» в залі не висловлювали обурення. Та й не поставали п’ятеро сміливців якимись невразливими створіннями з армованого металу. Ні, всі живі люди з плоті й крові. І смертні… Смерть чигала всюди – в коридорах терміналів, на даху приміщення, в підвалі, на вулиці, в полі… Герої не вмирають в пам’яті людській, а насправді ми всі добре пам’ятаємо, чим закінчилася оборона 242. І не маємо права забути.

Є в стрічці й білоцерківський слід. Одного із полонених окупантів зіграв актор Київського обласного академічного музично-драматичного театру ім. П.К. Саксаганського Всеволод Шекіта. Грав переконливо. Неодноразово бувавши в тих «золотокільських» місцях, можу сказати: «Вірю!».

Білоцерківський актор театру ім.Саксаганського Всеволод Шекіта в ролі російського окупанта
Білоцерківський актор театру ім.Саксаганського Всеволод Шекіта в ролі російського окупанта

А от щодо постаті лікаря «Психа», то все не так однозначно. «Між медиком Олексієм з фільму “Кіборги” і нашим Ігорем Зіничем спільний лише позивний “Псих” – ділиться враженнями викладач Білоцерківського медичного коледжу, який закінчив Зінич, Світлана Виговська, – це зовсім різні люди… В листопаді 2014 там був зовсім інший медик…, а фільм про Ігоря ще колись знімуть обов’язково…»

Кіношний "Псих" та його прототип - випускник Білоцерківського медколеджу, Герой України - Ігор Зінич
Кіношний “Псих” та його прототип – випускник Білоцерківського медколеджу, Герой України – Ігор Зінич

Брат Героя України, Петро Зінич, додає, що варто було показати всю історію про «кіборгів» до падіння ДАПу. «Я чекаю на продовження. – каже Зінич-молодший, – Щодо думки про кіноперсонажа «Психа», то він не надто схожий на брата. Ігор не носив окуляри і не розмовляв російською мовою. Але розумію, що це кіно і я дуже радий, що в ньому є «Псих».

Фільму аплодували стоячи. Сергій Кузьмін був не надто говірким: «Атмосфера передана добре, хоча трохи награно. Інтер’єр приміщення передано майже один в один, хіба колір канапи був не таким. А на столі, де герої їли, ми надавали допомогу пораненим і клали загиблих. Стіна навпроти була з нашими автографами і дитячими малюнками. Були серед нас і такі, що боялися, то ми їх відправляли на пости «Мажор» і «Тішина». А було таке, що чувак заїхав, «піймав ступора» й ні на що не реагував. Фільм гарний і люди показані такими, як в аеропорту, з різними характерами. Емоції зашкалюють, потрібно їх пережити».

Незважаючи на те, що в фільмі присутні слова з трьох букв і це не «АТО», він рекомендований до перегляду. Старшокласників уже й АТО не злякаєш, що вже говорити про слова, які складаються з інших трьох та п’яти букв. А важку дійсність знати варто, тим паче, що мотивація у головних героїв бездоганна.

Сподобалася стаття? Найкращий “лайк” – 30 грн.
ПРИВАТБАНК 5168 7420 2151 5014 Климчук Костянтин
Кошти підуть на підтримку бійців АТО
Волонтерська група “Час Змін”

Коментарі

коментарів

Related posts

Leave a Comment

Увійти за допомогою: