623 читачів

Ця жінка може собі дозволити не критися за масками

FB37FF32-25B9-4A70-AEFA-77D5987EEC5C

У Києві відкрилась виставка живопису білоцерківської художниці Галини Невінчаної


Того вечора у Києві падав лапатий мокрий сніг, але, шльопаючи по брудно-сірій каші, не думалося про небезпеку підчепити ГРВІ, оскільки у серці наростало очікування свята, адже у кірсі на Лютеранській вулиці відкрилася виставка картин «Різдвяний вернісаж» і презентація книги «Зерна і жорна» білоцерківської художниці та члена НСПУ Галини Невінчаної.

Відкриваючи виставку, на яку завітали голова Ради німців України Володимир Лейсле і атташе з культури Посольства Німеччини в Україні Дірк Лехельд, Галина Вікторівна сказала: «Я наполовину німкеня, але ця книга написана українською мовою, бо я поважаю мову країни, яка мене виростила. Невінчані – старовинний козацький рід, і останнього писаря Січі звали Іваном Яковичем Невінчаним. Колись Катерина ІІ одним розчерком пера розгромила Запорізьку Січ, а потім заселяла вільні землі вихідцями з Німеччини. 1941 рік. Інша людина з гігантською владою підписує папір і… депортація. Там, у засланні, тісно переплітаються долі наших народів. Але досить сумного. Запрошую оглянути картини.»

Полотна Галини Невінчаної цікаво розглядати у присутності автора. Вона вводить гостей виставки в історію написання представлених робіт. Усі уважно слухають, бо сумні та трагічні моменти оповідки перемежовуються гумористичним перчиком і автор не соромиться розказувати про такі інтимні речі, як, наприклад, масаж хворої спини. Ця жінка може собі дозволити не критися за масками. Ну хіба трішечки, кокетливо, як героїні з оперет Імре Кальмана. Але її душа розкривається у картинах. Світ, створений Богом, як стверджує письменниця і художник, чудовий і без вигаданих прикрас. Тож треба радіти життю, яким воно є і працювати над своїм вдосконаленням.

Галина Невінчана – жінка-свято, жінка-оптимізм. Картини у неї такі ж. Навіть якщо на полотні диявольська символіка і темні тони, все одно залишається надія. Хоча декілька картин є квінтесенцією і концентрацією болю і непоправних втрат. Втрати рідної людини і втрати частини рідної землі та ненароджених душ. Біль людський і біль землі Галина Вікторівна пропустила крізь себе. Дитячі личка-кульбаби виявилися незахищеними перед буйством рукотворної атомної стихії, яка скалічила людські тіла і душі.

Організатор виставки, пастор Ральф Хаска, сказав: «Мені подобаються роботи Галини, і вона сама імпонує мені як людина. На полотні вона дає проявитися своїм позитивним почуттям і емоціям, я відчуваю духовність її робіт!»

Картини Невінчаної, як етапи її власного життя. Зараз вона пише пейзажі й квіти, а це означає, що попри усі негаразди, вогонь оптимізму у ній не згасає.

Виставка “Різдвяний вернісаж” триватиме до 16.01.2013.
Кірха Святої Катерини (вулиця Лютеранська ,22)
Вхід Вільний.

Більше фото тут

Читайте також:
Код Невінчаних. Козацькому роду нема переводу
Одного разу в одному місті…

Тетяна Виговська, перепост з blogs.korrespondent.net

Коментарі

коментарів

Related posts

Leave a Comment

Увійти за допомогою: