684 читачів

Євроінтеграція. Цивілізаційний вибір країни і Білої Церкви

1700079

Чи спроможний громадський сектор стати локомотивом реформ в державі?

Що таке Східне партнерство? Які перспективи відкриваються перед українцями в рамках цієї ініціативи та як ними скористатися? Чи спроможний громадський сектор стати локомотивом реформ в державі, зважаючи на досвід інших країн? Про це говорили учасники круглого столу «Шлях європейської інтеграції України: роль громадянського суспільства», який відбувся 19 жовтня у Білій Церкві і був організований Центром громадського розвитку та Лабораторією законодавчих ініціатив.

В привітальному слові модератор круглого столу Андрій Когут познайомив учасників із самим поняттям терміну Східне партнерство і про роль цієї ініціативи в євроінтеграційних прагненнях України. «Східне партнерство було ініційоване Польщею та Швецією в 2008 році, – повідомив експерт Лабораторії законодавчих ініціатив, – започатковане 7 травня 2009 року для політичної асоціації та економічної інтеграції між Європейським союзом та його східними сусідами. Фундаментальними цінностями Східного партнерства є демократія та верховенство права, захист прав людини та ринкова економіка й сталий розвиток».

Координатор Громадської платформи Україна-ЄС Олександр Сушко нагадав присутнім, що Україні довелося пройти драматичний шлях до підписання Угоди про асоціацію з ЄС, яка, до речі, набере чинності лише з 1 січня 2016 року.

«Багато верств населення не відчули наслідків підписання Угоди, – повідомив О. Сушко. – Проблема України в тому, що лише 15-17% населення відвідували країни ЄС. Ще менше тих, хто має досвід ведення бізнесу з країнами Євросоюзу. Наша мета полягає в тому, щоб методи й інструментарії, які допоможуть використати на свою користь переваги асоціації з ЄС, не пройшли повз нас. Ринок Євросоюзу є найбільшим в світі, але він дуже конкурентний. Тож необхідні зусилля не лише приватних структур, а й підтримка на державному рівні, щоб увійти туди».

Але найбільшою проблемою України, на думку доповідача, є стагнація свіжих ідей, при тому, що в Європі є попит на індивідуальність. Тож є необхідність в обміні інформацією, щоб громадські ініціативи були вчасними і від того успішними.

Ростислав Томенчук і Оксана Бондар наголошували на необхідності активізації роботи громадського сектору й розвитку громадянської освіти. Важливим інструментом євроінтеграційних процесів вони вважають моніторинг виконання Угоди про асоціацію, адже якщо донедавна Україна була лідером у реформах, то нині нас випереджають Грузія і Молдова.

Після виступу експертів почалася панельна дискусія. Під час неї учасники висловили думки про те, що більшість населення достеменно не уявляє собі суті й мети євроінтеграції, вбачаючи в ЄС лише вітрину матеріальних благ. Присутні зійшлися на думці, що інформаційна політика України в даному питанні є неефективною і саме громадський сектор має стати рушійною силою в інформуванні українців про усі переваги асоціації з ЄС, як цивілізаційному виборі.

Також мова йшла про підтримку громадських ініціатив не лише через грантові програми, а й через участь в роботі тематичних платформ, що застосовуються для відкритого обговорення та оцінки досягнутого прогресу.

Велика кількість учасників круглого столу, їхня неоднорідність по напрямках громадської роботи, відгуки та участь у панельній дискусії свідчать про те, що не зважаючи на наявність в країні збройного конфлікту, економічної кризи, відсутності видимих результатів розпочатих реформ, білоцерківці продовжують вважати рух України в Європу пріоритетом в розвитку держави. Тим і корисний набутий досвід під час спілкування за круглим столом із провідними експертами з євроінтеграції.

Коментарі

коментарів

Related posts

Leave a Comment

Увійти за допомогою: