Зал театру імені Саксаганського ледь вмістив усіх бажаючих привітати ювіляра. Він це заслужив.
Володимира Опанасовича вітали представники місцевого самоврядування, колеги з “Просвіти”, побратими письменники.
А на екрані калейдоскопом йшли кадри з життя поета і зал наново переживав минулий час, коли дерева були зеленіші, а молодість безтурботною. Так само зал плакав разом з Володимиром Іванцівим, коли читався “Реквієм”, написаний ним по смерті дочки.
А життя продовжується. Звучить гімн Білої Церкви “Соборний дзвін”, Людмила Саливінська співає пісню про 72-у ОМБР, на слова Іванціва, яка виконувалася і в зоні АТО. А всі шанувальники віршів можуть зачерпнути поезії з нової збірки “Поглянь на себе у своїй сльозі”, яку представив видавець, голова “Молодої Просвіти” Костянтин Климчук.
Поете, громадянине, вчителю! Довго радуйте Білу Церкву своєю творчістю. Напувайте нас свіжою водою ваших поезій. Вітаємо!