3,412 читачів

Шпигуни на вокзалі, свобода Юрія Дєточкіна й інші деталі повернення бійців додому. Епізод 6.

23004585_685263905003941_4303181946136286737_o

Це вже робилося не смішно. Огрядний чоловік намагався вхопити за рюкзак і відвести в міліцію: «Ти шо фотографуєш воєнну тєхніку? Це нєльзя! Ти шо шпіон?!» Від здорованя тхне перегаром і він налаштований рішуче. Різко розвертаюся, відштовхую чоловіка. «Не лізьте до нього, – зупиняє чолов’ягу військовий, – це не секрет, знімати можна». От і добре, можна тепер спокійно працювати.

За десять хвилин до прибуття військового ешелону на пероні вишиковуються люди, які прийшли привітати вояків 72-ї бригади. Море квітів, тріпочуть полотнища синьо-жовтих прапорів, тримають тендітні руки намальовані привітання. Традиційно присутній Геннадій Дикий, Микола Антонюк, Юрій Петрик і багато школярів, вчителів, волонтерів, простих громадян.

Хоча стоп, з останніми не завжди просто. От і цього разу перед прибуттям ешелону з Києва приїхала швидкісна електричка. Сотні людей поспішали на маршрутні таксі. І цієї юрми лунає глузливий голос: «Свабоду Юрію Дєточкіну!» В темряві не було видно, хто впоров дурню, але симптоматично, що жоден з «прибульців» не дав «петросяну» копняка, чи хоча б присоромив телепня.

Хлопці виходили з вагонів втомлені довгою дорогою, але усміхнені. Хоча чому хлопці? Були й дівчата. Одну з них прийшли вітати подруги й рідні. Веселою пташиною зграйкою налетіли вони на дівчину, зачоломкали її в обидві щічки, надавали оберемок квітів і лише після того передали далі по «конвеєру» щастя і вітань.

Схиляли голови вояки, проходячи під вишитими рушниками, радо брали квіти з рук молоденьких дівчаток, шикувалися на площі перед вокзалом, приймали добрі слова та теплі обійми від білоцерківців і бадьоро відгукувалися на запальне «Слава Україні» потужним: «Героям слава!»

«Ти не обіжайся на мене. В чотирнадцятому году мій син служив под тим Ізваріним. То я й псіханув трохи», – говорив після урочистостей ловець «шпигунів». Та які ж можуть бути образи, чоловіче, ось моя рука, тисни її по-братерськи. Так, щоб потиск надовго запамятався. Все буде Україна.

Читайте також: Хто рано встає, тому день радість дає. 2-й мехбат 72 ОМБр повернувся з війни. Епізод 5

Мирний танковий вал накотився на Білу Церкву. Повернення. Епізод 4

Вони тримали легендарні «Бутівку» й «Зеніт». Повернення героїв. Епізод 3

Чорні запорожці повертаються з війни. Епізод 2

Чорна бригада повертається в Білу Церкву

Коментарі

коментарів

Related posts

One Thought to “Шпигуни на вокзалі, свобода Юрія Дєточкіна й інші деталі повернення бійців додому. Епізод 6.”

  1. Костик тебя словили,ааааа Шпион Мирового Уровня,Как Парни 72 ему не объяснили что ты свой

Leave a Comment

Увійти за допомогою: