Оновлена армія. Від їдальні до казарми

ава

Нещодавно в Білій Церкві з робочим візитом перебував Президент України Петро Порошенко, відвідав відремонтовану їдальню, «зняв пробу» солдатського харчу, оглянув будмайданчик, де йде будівництво казарм нового типу та перевірив хід робіт. Президент поїхав, а інтернетспільнота (а де ж іще обмінятися думками, анонімно і явно) розділилося на два традиційні українські табори – «зрада» VS «перемога». Не бажаючи впадати в крайнощі, вирішили пересвідчитися в справедливості оціночних суджень коментаторів. Тим паче, що в старих казармах бували і не раз, тож порівняти умови «до» і «після» буде досить легко. Тим паче, що 72 бригада, а точніше її прес-служба сама запросила відвідати пункт дислокації частини. Тож welcome до солдатської їдальні та казарми разом з журналістами  «Час Змін…

Read More

На білоцерківську землю прибули охоронці неба і золоті руки, а привітав їх патріот з Донбасу, поет Микола Джміль

51075932_949764498553879_4785700994996502528_o

Здавалося, що антирекорд з перебуванням військового ешелону в дорозі вже не встановити, але Укрзалізниця не бачить перепон для його побиття. Цього разу потяг затримався більше ніж на добу від його попереднього, орієнтовного часу прибуття. Кожну годину небайдужі люди переписувалися у месенджерах, телефонували одне одному, і ось нарешті встановлено остаточний час приїзду. Порожній ще п’ять хвилин тому залізничний вокзал заполонила людська хвиля. «Не знімайте мене, я тут нелегально», – говорить чудова жінка, яка потайки залишила робоче місце, щоб привітати захисників. Білоцерківці на ходу передають з рук в руки букети квітів, готують яскраві плакати. «Де рушник? Де дівчата?» – запитує пані Людмила, яка не пропустила жоден ешелон й координує всі зустрічі, щоб…

Read More

Міцна броня і великі калібри зможуть відпочити. Зустріч 6-го та 7-го ешелонів

50824443_949182761945386_1738951134808113152_o

Майже екватор прибуття військових ешелонів бригади Чорних запорожців в пункт постійної дислокації. Незважаючи на неузгоджений графік руху, потяги регулярно приїжджають в Білу Церкву. Так само не зменшується потік людей, які у будь-який час доби приходять привітати вояків з поверненням додому. Вже створилася певна система оповіщення, яка практично не дає збоїв. Ніби по ланцюжку чи концентричними хвилями розходиться інформація соціальними мережами у вигляді повідомлень у месенджерах, СМС, телефонних дзвінків. І за лічені хвилини порожній вокзал заповнюється людьми. В руках квіти і прапорці, саморобні плакати і букети квітів. Жінки тримають вишиті рушники під якими проходять підрозділи 72-ї бригади. Чергові два ешелони були з бронетхнікою. На платформах стоять 2С1. Грізна зброя в умілих…

Read More

Повернення «цариці полів» і «богів війни». Зустріч 3-го, 4-го та 5-го ешелонів

ава

Втягнулися. Ешелони з підрозділами 72-ї бригади почали один за одним прибувати в Білу Церкву. Вокзал живе в двох паралелях. В одній – пасажири дальнього сполучення і приміських потягів, в другій – ті, хто зустрічає військовослужбовців. Під час прибуття ешелону ці паралелі перетинаються. Один з тих, хто мав їхати пасажирським потягом, дивився на зустріч вояків, що поверталися зі Сходу і зітхнув. «Нас так не зустрічали», – сказав він. «Не може бути, – обурилися білоцерківці, – ми не пропускаємо жодного ешелону…». «Ви – ні, але я служив у танковій бригаді», – уточнив чоловік. Маємо пишатися, що про воїнів білоцерківського гарнізону громада не забуває. 12-й окремий мотопіхотний батальйон «Київ» добре проявив себе в…

Read More

Перший зустрів найкращих. Елітна бригада ЗСУ повернулася до пункту постійної дислокації

пп

26 січня поставлено крапку в черговому поверненні 72-ї бригади Чорних Запорожців з фронту російсько-української війни на відпочинок і доукомплектування. Традиційно бригада мала пройти урочистим маршем вулицями міста. В порівнянні з 2017 роком маршрут був скорочений. Військова частина вийшла на вокзал, щоб зустріти останній потяг з побратимами. Туди ж мав прибути і Головнокомандувач, президент України Петро Порошенко. Першу особу країни чекали і ретельно готувалися. Комунальники і залізничники шкребли дорогу, перон і привокзальну площу. Вивозили сніг і витурили з вокзалу безхатченків. Всюди сновигали працівники державної служби охорони, які підозріло поглядали на зібрання. На площі поротно вишикувалася бригада. З’являється полковник зі списком в руках і вервечка журналістів, операторів і фотографів потягнулася на перон.…

Read More

Сюрприз для ротного, або Таємна зустріч другого ешелону

1

Другий ешелон 72-ї бригади прибув у Білу Церкву. Містяни довго чекали на вояків. Ешелон так закрутило на перегонах і вузлових станціях, ніби Укрзалізниця зробила усе для того, щоб бійці якомога повніше «познайомилися» з краєвидами України. То «промаринують» в Полтаві дев’ять годин, то пустять потяг кружним шляхом. А в Білій Церкві чекали… Звіряли годинники, в умовах “повної таємності” по “ланцюжку” координувалися для організації гідної зустрічі. Анонси в соцмережах намагалися публікувати зашифрованими текстами без розголошення “таємниці” про місце і причину зустрічі. Хоча як приховати шило в мішку, коли оркестр чергує на вокзалі, а разом з ним групи людей з прапорами, плакатами та квітами… Переживали і родичі військовослужбовців, які приїхали їх зустріти з…

Read More

Таємна зустріч першого ешелону

50558655_944881135708882_3031992013256916992_o

Цілком таємно! Не розголошувати! Не згадувати! Не писати! Такими були суворі «директиви» в соціальних мережах збоку співробітників оперативного командування «Північ». Нічні дзвінки. Застереження в месенджерах… За таких умов білоцерківці зустрічали бійців 72-ї бригади вперше. – Я – Юра… – Який Юра? – Прес-служба бригади. Приберіть анонс у ФБ. – Ми його поширили зі сторінки міськради. Телефонуйте туди! Така розмова відбулася вночі. Ми чекаємо на приїзд Майї Фофанової. Вона їде зустрічати свого колишнього учня Євгена Кондратенка. Разом з нею і батько офіцера. Дорогою підбирають і нас – волонтерів. Укрзалізниця завжди дбала про людей. Так і цієї ночі вона створила всі умови, аби люди якомога довше могли поспілкуватися між собою, згадати минулі…

Read More

Ніч повернення і зустрічей. Зенітники вдома

45420167_897583727105290_619897680713220096_o

Приємно. Приємно аж до поколювання в кінчиках пальців набирати текст про те, що земляки-зенітники прибувають у повному складі в пункт постійної дислокації. Прибувають ешелони один за одним. Минулого року чекати доводилося дуже довго, а нині все відбувається напрочуд організовано. Були побоювання, що пізня година відлякне мешканців, і вони не прийдуть опівночі на перон залізничного вокзалу. Але сумніви розсіялися, як ті хмари в білоцерківському небі, адже городяни поодинці, невеликими групами, великими компаніями почали сходитися вітати вояків. Поміж присутніх ми побачили групу жінок у піднесеному настрої. Вони фотографувалися із державним прапором і час від часу поглядали в бік Фастова, звідки мав з’явитися ешелон. Ба, це ж наші добрі знайоми з Привілля (див. статтю…

Read More

Першим повернувся Другий. В пункт постійної дислокації повертається Білоцерківський зенітно-ракетний полк

1

Другому дивізіону Білоцерківського ЗРП випала честь першим повернутися в рідне місто. З цієї нагоди на пероні залізничного вокзалу було людно. Як і рік тому білоцерківці прийшли подякувати воїнам-зенітникам за мирне небо над головою. Потяг чекали довго. Кілька разів його прибуття переносилося. Надворі вже почало сутеніти, як довжелезний ешелон почав прибувати до платформи. Можна лише уявити, якими довгими були хвилини очікування для рідних військовослужбовців. На пероні також були і ветерани полку. Багато хто в цивільному. «Ага, а ви нас не впізнаєте, бо ми «по-гражданкє». Пам’ятаєте, як приїздили до нас? Так «класно» вас тут бачити!» – хапаючи волонтерів «Часу змін» в обійми, говорили зенітники. Нам теж радісно, особливо від того, що повернення…

Read More

«Концерти в полі, заради волі!»

3і

– Можна вас на хвилиночку? Там співачка без вас не може справитися… Сюди, сюди проходьте… Ну от, привела! В «дівчачому куточку» управління зенітно-ракетного полку серверовано скромний стіл – цукерки, сир, печиво. Біля нього півколом стояли жінки в «піксельних» одностроях і в теплих флісових кофтах кольору хакі. У пластикові «склянки» налита ароматна кава. Жінки приязно усміхаються і дають в руки посуд. «Дякуємо за концерт. Стільки пісень проникливих, що аж сльози навертаються. Приїжджайте ще, а краще заспівайте нам, коли ми в Білу Церкву повернемося! – говорить найповажніша з жінок-військовослужбовців. – Насправді, ми тут не відчуваємо великих незручностей. Харчування гарне, до режиму служби можна звикнути. Але не можна звикнути до відсутності маленьких і,…

Read More

Захисник ДАПу, демобілізований боєць 72 ОМБр Борис Азаров: “Треба поставити пам’ятник нашим дружинам!”

11154650_1429186184063028_2252557312377617544_o

Про оборону Донецького аеропорту протягом 242 днів говорять між собою, пишуть статті й книги, знімають фільми. Бої за летовище стали одним із символів нескореності українського народу. Ворог назвав оборонців ДАПу «кіборгами». Проте майже ніде в інформаційних джерелах не згадується, що одним із перших підрозділів, які прибули на захист летовища, була зведена рота 72-ї ОМБр. Дії кількох десятків вояків майбутньої «Чорної бригади» під час боїв за клаптик української землі з 1 червня по 5 серпня 2014 року й досі залишаються «білою плямою» літопису російсько-української війни. З Борисом Азаровим ми розмовляємо за столиком білоцерківської кав’ярні. Він ретельно вибирає каву і приємно посміхається. Зустріч не могла відбутися протягом півтора років, і ось нарешті…

Read More

Соняхи, як обеліски. В Києві вшанували загиблих в російсько-українській війні

6

Чотири роки тому в Україні була розстріляна надія. В когось розстріляли сподівання на швидке завершення збройного конфлікту на Сході України й повернення додому, в інших – віру компетентність керівництва і невідворотнє правосуддя. У багатьох солдатів та офіцерів вбили наївну віру у те, що існує «слово честі» в армії Росії. Останніх, а насамперед бійців добровольчих батальйонів, вбивали тоді в полях та лісосмугах біля міста, назву якого мало хто знав. Іловайськ. Вшанувати пам’ять полеглих на розв’язаній Росією війні приїхала в Київ делегація з Білої Церкви. Від часу загибелі вояків у пекельних «зелених коридорах» минуло чотири роки, але загибель підрозділів під Іловайськом і досі залишається найбільш трагічною історією російсько-української війни. Досі не названі…

Read More

«Східний експрес» або бліц в ОСС

DSC_0397.1

Зі зміною назви абревіатури АТО (антитерористична операція) на ОСС фундаментальні речі для простого солдата і офіцера не змінилися. Ворог підступний і жорстокий, мирні (а точніше, стримуючі) угоди потрібно дотримуватися, некомплект у бойових частинах великий і нового озброєння мало. Причини такого стану лежать на поверхні. Україна зійшлася в бою не лише із зовнішнім супостатом, який протягом століть веде війну на винищення українців, а й з внутрішніми ворогом. Останній – страшніший. Це не лише куплені грошима, спокусами, владою примарною величчю відверті ненависники держави, а й та черв, яка роз’їдає тіло держав корупційними діями, паразитує на крові й щирому патріотизмі. Так само мало змінилися умови роботи волонтерів. Вони «проштовхують» у війська те, що…

Read More

Нагороду за благодійність розділяємо з вами, друзі!

БК

20 березня в київському ТЦ «Ультрамарин» відбулася церемонія нагородження кращих благодійників Київщини. Захід був організований в рамках Всеукраїнського конкурсу «Благодійна Україна». Волонтери з «Часу змін» стали його лауреатами і отримали відзнаку за ІІ місце в номінації «Благодійність у захисті України. Місяць тому, ми сіли і порахували, що волонтерами «Часу змін» було передано українській армії. Запасні частини до військової техніки й одяг, тепловізор і медичні препарати, шини і побутова техніка, продукти й автомобіль, а головне – тепло українських сердець і безцінні привіти з дому. Ці досягнення були б неможливі без вас, наші друзі, партнери і волонтери. Ви віддаєте свої сили і кошти для того, щоб підтримати захисників України на Сході. Ми…

Read More

«Безпілотники», ракети і букет. В Білоцерківській ЗОШ №1 відбулася зустріч учнів з офіцером-зенітником

29244303_742253122638352_7522846114723135488_o

Загальноосвітня школа №1, як і вся освітня система Білої Церкви, ось уже п’ятий рік допомагає українській армії протистояти агресору з Росії. Влаштовуючи благодійні ярмарки, збираючи кошти учні допомагали волонтерам групи «Час змін» купувати запасні частини до військової техніки, акумуляторні батареї, а ще передавали захисникам безліч продуктових наборів, миючих засобів, зимової і літньої білизни. Білоцерківський зенітно-ракетний полк є однією із тих частин, куди надходила допомога учнів. І в День добровольця до старшокласників завітав старший лейтенант Білоцерківського ЗРП, командир батареї Артем Москаленко. Незважаючи на свою молодість, офіцер виконував свій обов’язок у багатьох не просто гарячих, а спекотних точках неоголошеної Росією війни. Артем командував підрозділами під Гранітним і Дебальцевим, заїжджав на підконтрольні ворогом…

Read More

В Білій Церкві вручили Книги пам’яті сім’ям загиблих героїв російсько-української війни

28238985_732334713630193_8217053339863139935_o

Якщо їхати з Білої Церкви у бік Сквири, то можна побачити світлі корпуси Білоцерківського медичного коледжу. Тут навчають першим крокам в благородній справі порятунку людей від хвороб і поранень. Серед тих, хто давав у цих стінах клятву Гіппократа, багато медиків, які нині рятують життя пораненим бійцям Східного фронту. Серед них був і легендарний Герой України Ігор Зінич. В коледжі створено музей війни, працює волонтерський центр. Тому й не дивно, що саме на базі коледжу відбулася урочиста і сумна церемонія вручення сім’ям загиблих героїв з Білоцерківщини “Книги пам’яті”. Рушієм процесу стала завідувач фельдшерським, зуботехнічним відділенням Світлана Хоменчук, яку в усіх її починаннях підтримує директор Володимир Фуголь. Світлана Хоменчук є волонтером електронної…

Read More

«Дякую» на фронті – особливо цінне!

26677848_711653542364977_3105339114329226705_o

Переглядаючи календар пам’ятних дат, помічаєш, що ось вже понад три роки на найбільш визначні свята стараєшся поїхати з привітаннями на Схід. Добре, що День козацтва став і Днем захисника України. Є спадковість поколінь українського воїнства. Якщо додати заснування Української Повстанської Армії, то система вибудовується струнка. Така само струнка система діяльності просвітян-волонтерів групи “Час змін”. Давно в минулому залишилися моркви-картоплі. Українська армія налагоджує постачання, і харчування – не найбільша проблема в бойових підрозділах. От чай з кавою розлітаються вмить, бо холод, бойові чергування, нервове напруження є тими чинниками, які «підштовхують» руку солдата до кухля з гарячим напоєм. А з технічними засобами буває вселенська туга. Теперішня “УПА” (українська паперова армія), тобто бюрократія,…

Read More

Нарешті всі вдома. Останні підрозділи Білоцерківського ЗРП прибули в пункт постійної дислокації

26172472_707554576108207_4170828266999527713_o

«Ви навіть уявити собі не можете, який я радий, що буду святкувати Новий рік вдома!», – радо говорив молодий хлопчина у військовій формі на пероні залізничного вокзалу. Майже рік тому, він стояв на варті у важкому бронежилеті і шоломі на відкритій місцевості, яка продувалася колючими донецькими вітрами. Поряд потворно чорніли вибитими очицями-вікнами цехи тракторного стану, звідки вітер приносив химерну суміш запахів кави, каші й якогось мастила. За цей рік сталося багато подій і бойові будні змінювалися буднями господарськими. Коли потрібно було не лише виконати поставлене завдання, а й упорядковувати своє повсякденне життя. І дивізіон робив усе, щоб на всіх ділянках життя і служби був порядок. А волонтери забезпечували вояків технічними…

Read More

Стартував прокат патріотичного екшену «Кіборги», де помітний білоцерківський слід

1

Кіно в Україні є і розвивається. Після перегляду госторосюжетного фільму Ахтема Сеїтаблаєва, цю тезу можна заявляти безапеляційним тоном. Дочекалися прем’єри і оцінили стрічку і в Білій Церкві. Кінотеатр імені Довженка організував перед показом програму з віршами, піснею «Повертайся живим» і нагородженням героїв російсько-української війни. Не будемо лукавити і прописувати її трьома буквами. В залі були присутні оборонці Донецького аеропорту імені Прокофьєва, тож вони після фільму могли поділитися враженнями, зокрема, старший лейтенант Сергій «Душман» Кузьмін. Зал не був заповненим вщент, зібралося близько двохсот глядачів. Подекуди було видно військовий «піксель», проте більшість була людьми цивільними. Серед них була сім’я Сергія Чопа, який загинув у селищі Піски, та брат легендарного лікаря, Героя України…

Read More

Мисливці за безпілотниками повернулися на рідну землю

24059334_695522927311372_2437304922205209595_o

Вони повернулися. 1 дивізіон Білоцерківського зенітно-ракетного полку прибув в пункт постійної дислокації. Перед тим дивізіон був вдома лише в березні 2015 року, а до того часу й після повернення в зону війни виконував завдання по боротьбі з літальними апаратами ворога. «Один пуск ракети коштує дуже дорого, тому потрібно бити напевне, – ділився враженнями командир однієї з батарей ЗРП. – Часто бувало й таке, що «вели» літальний апарат і були готові знищити ціль, але команди на постріл не було. Женемося полями «Осою», перескакуємо маленькі річечки, тримаємо БЛА під прицілом, а ефір мовчить, немає команди «Пуск». «Безпілотник» міняє напрям руху, й ми втрачаємо контакт. Минає ще тридцять хвилин, і надходить дозвіл на…

Read More