Гамлет. Від фарсу до жаху за три години

TSR Watermark - 3978

Ще коли на початку вересня була вивішена афіша про прем’єру «Гамлета» на будинку театру імені Садовського, на думку спали дві цитати, пов’язані з п’єсою. Їх завжди згадують в контексті постановок найзнаменитішого англійського драматурга. Перша про те «… а чи не пора нам, друзі, замахнутися на ВільЯма нашого Шекспіра». Другу так просто не вставиш, але смачно записав нащадок запорізьких козаків Гіляровський роздуми актора Василя Далматова про «нєврастєніка в трусіках». Ставити «Гамлета» справа почесна, проте невдячна. Порівняння обов’язково будуть. Старше покоління згадає однойменний фільм киянина Григорія Козинцева з Інокентієм Смоктуновським. Інтелігенти середнього віку можуть пригадати фільми Дзефіреллі з несподіваним Мелом Гібсоном та Брани з Браною в головній ролі, а потім і Леся…

Read More

В Білоцерківському краєзнавчому музеї презентували книжку про Євгена Коновальця

57062111_2253746794886078_6887954724654415872_o

11 квітня в КЗ КОР “Білоцерківський краєзнавчий музей” відбулася презентація книги Василя Штокала “Соборність і самостійність УВО: чин Коновальця”. На презентації були присутні білоцерківські краєзнавці, історики, бібліотекарі, працівники музею, учні та педагоги БНВО “Ліцей-Мала Аакадемія Наук”. Модерував презентацію директор видавництва “Час Змін Інформ”, старший науковий співробітник БКМ Костянтин Климчук. Тернополянин Василь Штокало розповів присутнім про історичні паралелі між поліями сторічної давнини і теперішнім часом і позицію корпусу Січових Стрільців під час Антигетьманського повстання. Зазначив важливість традиційного українського виховання у формуванні патріотичних сил. Окремо приділив увагу діяльності УВО в часи після придушення Української революції 1917-21 років. Також на прохання модератора Василь Штокало поділився досвідом пошуку джерельної бази для написання книги, що…

Read More

«Моя чарівна леді» почала нову сторінку в історії театру імені Саксаганського

ава

Після перегляду на сцені Київського академічного обласного музично-драматичного театру ім. П.К. Саксаганського прем’єрного показу вистави «Моя чарівна леді» підшуковував слово, яким би можна було охарактеризувати те, що відбулося. І знайшов. «Хвацько!» Саме так, зі знаком оклику. І ось чому. Ставити класиків світової драматургії досить важко і дуже відповідально. Можна «насмикати» цитат і рішень режисерів попередників й пожинати плоди своєї діяльності. Але постановник з совістю ніколи не стане епігоном й торуватиме свій шлях в мистецтві. Тарас Мазур впевнено крокує саме другою стежиною. В білоцерківський театр повернулася радість творчості. Вона відчувається в дещо наелектризованій обстановці. І це не гнітюча атмосфера, яка в’яже руки, а жага творчості щедро присмачена порцією театрального бешкету, коли…

Read More

В гостях у казки. Арт-готель «Династія» запрошує на виставку ляльок

50801784_2179832792055654_6052957445305663488_o

  Кілька років тому громадський простір просто «вибухнув» часткою «арт» до багатьох назв. Як гриби після дощу, почали з’являтися вивіски, які обіцяли той самий «арт» у кав’ярнях, клубах, підвалах, крамницях, пабах, рюмочних. Частенько «арт» обмежувався наявністю декоративної книжечки на підвіконні чи заяложеною підшивкою часописів на шинквасі, а решта обходилася просто видозміненою вивіскою. Але з’явився в Білій Церкві по-справжньому затишний арт-заклад. Готель «Династія» позиціонує себе, не тільки як заклад, де можна провести кілька чудових днів у затишних кімнатах старого особняку, а й повноцінний творчий культурний простір. Підтвердженням цієї теми є не лише відповідний стиль готелю, а й культурні заходи, які там організовуються. Такі, як виставка-продаж авторських ляльок, що триватиме до 28…

Read More

В Білій Церкві вшанували Лицаря духу Василя Стуса конкурсом читців його поезій

51287880_2702959206388366_7020289212574334976_o

 Довгою була дорога Василя Стуса до свого читача. Невеликі наклади збірок його віршів, публікації в кількох журналах були лише прологом до глибоко-філософської думки видатного поета і невтомного борця з тоталітаризмом. Стусом захоплювалися люди з вільним козацьким духом, передаючи в рукописних зшитках вірші з словами: Отак живу: як мавпа серед мавп. Чолом прогрішним із тавром зажури все б’юся об тверді камінні мури, як їхній раб, як раб, як ниций раб.   Стуса проклинали сірі літературні чиновник, слухняно виконуючи наказ про цькування українських патріотів: «З художнього боку вірші Стуса це якась маячня, злобливе белькотіння, а з громадського, політичного — це свідомий наклеп, очорнювання і оббріхування нашої дійсності».   Василь Стус став символом…

Read More

До Дня Злуки понад півтисячі білоцерківців утворили Ланцюг Єдності та “живу” мапу України

50553632_2682995545051399_8964225147712045056_o

Біла Церква є одним із небагатьох українських міст, де живе традиція шанувати Ланцюгом Єднання подію, яка відбулася 100 років тому на Софійській площі Києва. Тоді, в січні 1919 року, український народ заявив про свою волю об’єднати українські землі й жити в Соборній Державі. Наше місто стало тим пунктом, звідки вирушили на Фастів і Мотовиловку, а згодом і на Київ загони Директорії. Саме в Білій Церкві формувався корпус Січових Стрільців, ядро військової потуги повстанців. І сьогодні наше місто залишається базою для бригади, яка збройно утримує Соборність. Сьогодні Ланцюг Єднання утворили понад півтисячі людей. Особливо багато було молоді. Вони вільні від тоталітарних догм й відкриті для світу. Учасники вийшли на площу біля…

Read More

ГАННА РУЧАЙ: «Українця середнього класу так само мало цікавить Україна, як і ситого європейця»

ручай

​9 листопада ми відзначаємо День української писемності та мови. Під словом «ми» маємо на увазі всіх, хто не просто пише й розмовляє українською – нині цього недостатньо, аби наївно вважати, що війну за Україну на цьому фронті виграємо кількістю, – йдеться про тих, хто знає, любить, вдосконалює українську і відстоює її, утверджує рідне слово, щодня доводить його вагу, і силу, і важливість. Серед таких людей, безумовно, – письменниця, редактор і перекладач ГАННА РУЧАЙ (ТАМАРА КЛЮКІНА), добре відома українцям, які люблять читати своє, як автор низки романів, зокрема, «Духи міста», «Жіночий бокс», «Смугастий, мов життя», «На східному фронті є зміни» та інших. Останнім часом у Ганни Ручай додалося творчих справ: вона керує літературними студіями…

Read More

50 відтінків “Білої…”

42229173_2438767256140897_4899146285468090368_o

«Біла ворона» знову розпростерла крила. Цього разу на сцені Вінницького державного академічного музично-драматичного театру імені М.К. Садовського. Свою версію легендарної рок-опера Геннадія Татарченка і Юрія Рибчинського представив режисер Тарас Мазур. Братися за постановку «Білої ворони» означає піддавати себе великому ризику. Аншлаги на рок-опері в 90-х роках минулого століття ще не стерлися з пам’яті. Та й українське театральне братство також не оминуло своєю увагою історію французької пастушки, відроджуючи її на сценах у різних регіонах країни. Проте, знаючи глибину таланту режисера вінницького театру, можна було очікувати неординарної інтерпретації. Звичайно, що після байкерів-бургундців на сцені глядача важко чимось вразити, проте Тарас Мазур зумів. Окрема подяка за костюми. Режисер не поплив за течією і…

Read More

Гаряча презентація «Смугастого, мов життя»

36329544_2054324538161639_4656617793024688128_o

Давно такого не було в читальному залі Центральної міської бібліотеки, де зазвичай відбуваються презентації нових книг. У вівторок 26 червня зал був наелектризований, а не тихо дрімотним, хоча починалося все дуже спокійно… Книга «Смугастий, мов життя» Ганни Ручай довго торувала свій шлях до читача. Роман був написаний ще в далекому 2008 році й тоді ж став дипломантом всеукраїнського конкурсу «Коронація слова». А от з виданням не склалося. Так і пролежав рукопис «в шухляді», аж поки видавництво «Час змін інформ» не презентувало віддруковану книжку широкому загалу. Перед безпосереднім знайомством із книгою публіці був представлений усний журнал літературної студії «Молодої Просвіти», який веде Ганна Ручай. Талановиті діти розказували про свої досягнення і читали…

Read More

Дорога із назвою «Багалія»

29342161_1994090504185043_5173600992104546304_o

А може, полетіти працювати в Дубай? Чи реалізувати свою давню мрію про власний готель? Прикривати арабським шарфом обличчя під час джип-сафарі піщаними дюнами Аравійського півострова, або ретельно підбирати одяг згідно дрес-коду київського офісу? Перед людиною відкривається безліч шляхів і лише перед нею постає вибір напрямку руху. Можна бути нещасним на престижній роботі й вишукувати промінчики щастя у скорботних палатах онкологічного центру. Юлія Матту пише про щастя й про те, що для цілеспрямованої людини неможливого немає. Таким є лейтмотив її книг «Багалія» і «Жашківські равлики», які вона презентувала у Білоцерківській центральній міській бібліотеці. Юлію тепло прийняли її колеги-бібліотекарі, адже кілька з них встигли познайомитися з творчістю письменниці. Рецензії працівниць книгозбірень були…

Read More

Стартував прокат патріотичного екшену «Кіборги», де помітний білоцерківський слід

1

Кіно в Україні є і розвивається. Після перегляду госторосюжетного фільму Ахтема Сеїтаблаєва, цю тезу можна заявляти безапеляційним тоном. Дочекалися прем’єри і оцінили стрічку і в Білій Церкві. Кінотеатр імені Довженка організував перед показом програму з віршами, піснею «Повертайся живим» і нагородженням героїв російсько-української війни. Не будемо лукавити і прописувати її трьома буквами. В залі були присутні оборонці Донецького аеропорту імені Прокофьєва, тож вони після фільму могли поділитися враженнями, зокрема, старший лейтенант Сергій «Душман» Кузьмін. Зал не був заповненим вщент, зібралося близько двохсот глядачів. Подекуди було видно військовий «піксель», проте більшість була людьми цивільними. Серед них була сім’я Сергія Чопа, який загинув у селищі Піски, та брат легендарного лікаря, Героя України…

Read More

Андрію Гудимі – 80! Поет, прозаїк, громадянин, Українець

24059526_1953628384654789_7610657912367071685_o

Андрію Дмитровичу Гудимі – 80! І не знати вже чий він, якої землі син – вінницької чи білоцерківської? Правильно буде сказати – української, адже його творчість відома далеко за межами краю, де він народився, і міста, де став зрілим і відомим поетом і письменником. Над головою – не завжди блакить, Душа моя не знає переміни. Я не лукавлю. Все мене болить: Від рути-м`яти і до України… Такими словами звертається Андрій Гудима до читачів у вірші «Ось так живу…», й ці слова не розходяться з ділом. Він живе напрочуд активним життям. Йому близькі проблеми міста, його непокоять неповага і неуважність в ставленні до культури. Він пише гострі й актуальні статті й…

Read More

Біла Церква могла стати столицею України?

23592419_1936394959711465_7930829231725927191_o

Перенести у місто над Россю гетьманську резиденцію і, відповідно, зробити його столицею об’єднаної України планував гетьман Іван Мазепа. Це стверджує краєзнавець і просвітянин Євген Букет, проаналізувавши великий масив документів, що датуються XVIII століттям. Він виклав свої міркування в двох книгах «Іван Бондаренко останній полковник Коліївщини» та «Швачка – фенікс українського духу». Книги були презентовані автором у Центральній міській бібліотеці Білої Церкви. Євген Букет докладно розказав про зміст своїх книг, акцентувавши увагу на таких видатних і трагічних постатях української історії, як Семен Палій, Іван Мазепа, Мельхіседек Значко-Яворський, а також керівниках повстання на правобережній Україні відомого, як «Коліївщина». Євген Букет збентежив присутніх тезою про те, що діяльність гетьманів Лівобережної України можна розглядати…

Read More

Модест і його наука вчать жити безпечно

1

Модест зі своїми порадами продовжує мандрівки білоцерківськими бібліотеками. Звичайно, що вигаданий Галиною Невінчаною персонаж не може зійти з сторінок книги, але зустріч з автором дуже цікавої історії створює ефект присутності Модеста. Так і сталося на презентації книги «Модестова наука або Де чатує небезпека» в Центральній дитячій бібліотеці Білої Церкви. Цей мудрий домовик, разом зі своїми компаньйонами, вчить дітей безпечної поведінки тоді, коли вони залишаються вдома без нагляду дорослих. «День незалежності» – так починається розповідь про перший день на господарстві Оленки та Івася. Це двійко гіперактивних дітлахів наче випробовує міцність нервів справжнього господаря будинку, роблячи все, що ні в якому разі робити не можна. Проте історія закінчується щасливо, а от у…

Read More

Рок «Червоної калини» у костьолі. Гучними акордами вітали «Просвіту» з 100-літнім ювілеєм

5

В білоцерківському Будинку органної музики відбулося святкування Дня української писемності та мови й відзначення 100-літнього ювілею місцевої «Просвіти». Так ці теми йшли рефреном під час всього офіційного заходу.  Білоцерківську «Просвіту» було засновано 1917 року за ініціативи видатного українця Модеста Левицького. Видавалися газети, листівки, відозви. Працювали агітаційна, театральна та інші студії. Понад 200 осередків «Просвіти» діяло на Білоцерківщині. 100 років тому патріоти розуміли, що без відродження національної культури, мови, державних традицій не буде існувати Україна. Так і сталося. Ще за гетьмана Скоропадського почалися утиски «Просвіти», а російські окупанти придушили її на початку 20-х років ХХ століття. Відродилася «Просвіта» стараннями Миколи Педченка, Володимира Іванціва, Миколи Поліщука, Харитона Бермана, Олександра Олійника, Михайла Брикуна,…

Read More

Чарівний світ на кінчику пензля і мастихіну

3

Мешканка Білої Церкви Алла Преображенська-Ронікер створила власний світ: чарівний, суворий, затишний… А ще мінливий, як і має бути в імпресіонізмі, бо саме в цій течії живопису працює художниця. Варто лише зробити кілька кроків від головної транспортної артерії міста і, на Вокзальній 3, опиняєшся в галереї, стіни якої так щільно завішені полотнами, що на них немає вільного місця. Картини, картини, картини… Вони не лише на стінах, а й стоять на підлозі, обперті на меблі та колони. Повітря насичене химерними і також мінливими запахами фарб, кави і тістечок. І ви вдихаєте дражливі аромати, опинившись між міських пейзажів, могутніх звірів, розкішних квітів. А ось і вона, завжди приємна і гостинна, Алла Преображенська-Ронікер. Поряд…

Read More

Франко як Каменяр і лірик розкрився у виступах білоцерківської молоді

22519907_1898738820143746_2100760491597837608_o

В Центральній міській бібліотеці відбувся конкурс читців поезії великого Каменяра, організований Білоцерківською ЦБС та місцевими осередками “Просвіти” й “Молодої Просвіти”. Два з половиною десятки школярів та студентів читали вірші Івана Франка й показували сцени за мотивами його прози. Виконання було з різним рівнем акторської майстерності, але у всіх було велике старання не лише вибороти цінні призи, а й познайомити присутніх із творчою спадщиною видатного українця.  За рішенням журі на чолі з головним просвітянином міста Костянтином Климчуком перемогу в конкурсі здобули студенти гуманітарно-педагогічного коледжу Софія Несвідоміна і Кирило Гайдаєнко. Серед учнівської молоді перше місце розділили Валерія Пєнязькова (гімназія №2) та Анастасія Василюк (БНВО “Перша Білоцерківська гімназія”). Друге місце – Альона Кубашевська…

Read More

Художниця і письменниця Галина Невінчана відзначила ювілей персональною виставкою й свіжовиданою оригінальною книгою

22383957_1885575428126752_8779616622041455998_o

Їй всього-навсього, не скажемо скільки років. Вона вся в роботі й у неї мало вільних хвилин. Галина Невінчана вся ніби зіткана зі свята та позитивних емоцій. А тут ще й День народження припав на День художника. Її картини й перші проби пензля учнів розмістилися на стінах зали Білоцерківського краєзнавчого музею. Особливу увагу привертають малюнки, виконані тушшю, які зображують життя німецьких колоністів-менонітів. Меноніти мали дрібні заводи, фабрики, млини, майстерні, займалися, крім сільського господарства, шовківництвом. Вони надавали особливого значення вихованню та освіті дітей, вважали писемність найважливішою потребою людини, вирізнялися працьовитістю, соціальним укладом життя, морально-етичними нормами. Ніби кадри документальної стрічки оживають на мольбертах. Такою ж ілюстративністю відзначаються роботи, присвячені депортації німців Поволжя в…

Read More

«Сонце осені» ялтинської художниці-переселенки зійшло над Білою Церквою

14

Важко жити людині, у якої вкрали батьківщину, проте художницю рятує творчість, яскраві барви рідної землі вона відтворює на полотнах. Напрочуд тепла осінь постійно нагадує про літо, яке попрощалося з нами нещодавно. В уяві ще залишилися яскраві спогади про приємний відпочинок, захопливі мандри та лагідне море. А виставка живопису Ольги Самойлік-Іванюк, яка відкрилася в Білоцерківському краєзнавчому музеї за ініціативи Білоцерківської «Просвіти» та фонду «Час змін», наче фіксаж, закріплює в нашій пам’яті образи літа й осінню теплинь. Випускниця славетного художнього училища імені Самокиша Ольга Самойлік-Іванюк народилася в Ялті, але вже понад три роки живе в Києві. Окупація Криму зірвала її з дому й змусила шукати новий дім. Сьогодні Ольга вивчає історію в університеті…

Read More

Легендарна вистава повертається на білоцерківську сцену

Тарас Мазур 2

Близько п’яти років білоцерківці не бачили чудової, пронизливої і неймовірно доброї вистави «Тев’є-молочник» («Поминальна молитва»). Драматургу Григорію Горіну вдалося створити незабутню п’єсу за мотивами оповідань письменника Шолом-Алейхема, сповнену оригінальним єврейським гумором і типовими сценами з життя євреїв в невеликих містечках і селах Подніпрянщини. Саме вистава «Тев’є-молочник» була однією із тих, з якою Київський обласний музично-драматичний театр ім. П.К. Саксаганського  підтверджував статус «Академічного». Але через сімейні обставини режисер Тарас Мазур залишив білоцерківський театр і переїхав жити та працювати до Севастополя, а “Поминальна молитва” зійшла зі сцени нашого театру. Анексія Криму перекреслила подальшу кар’єру  режисера в Севастопольському театрі ім.Луначарського, звідки йому, активному учаснику Євромайдану, довелося звільнятися і евакуюватися з Криму через загрозу життю. Тарас…

Read More