Стартував прокат патріотичного екшену «Кіборги», де помітний білоцерківський слід

1

Кіно в Україні є і розвивається. Після перегляду госторосюжетного фільму Ахтема Сеїтаблаєва, цю тезу можна заявляти безапеляційним тоном. Дочекалися прем’єри і оцінили стрічку і в Білій Церкві. Кінотеатр імені Довженка організував перед показом програму з віршами, піснею «Повертайся живим» і нагородженням героїв російсько-української війни. Не будемо лукавити і прописувати її трьома буквами. В залі були присутні оборонці Донецького аеропорту імені Прокофьєва, тож вони після фільму могли поділитися враженнями, зокрема, старший лейтенант Сергій «Душман» Кузьмін. Зал не був заповненим вщент, зібралося близько двохсот глядачів. Подекуди було видно військовий «піксель», проте більшість була людьми цивільними. Серед них була сім’я Сергія Чопа, який загинув у селищі Піски, та брат легендарного лікаря, Героя України…

Read More

«Гіркі жнива», як застереження

гж

8-е число першого місяця весни. Здавалося б, обивателі мають сидіти за щедрими столами в ресторанах чи квартирах, піднімаючи тости «за мілих дам». Але ж ні, на сеансі зовсім не святкового фільму «Гіркі жнива» людно. І це не може не радувати. Головне, що після останніх кадрів фільму ніхто не висловлював незадоволення витраченим часом і грошима. Люди свідомо йшли дивитися кіно про Україну, зняте канадцями. То чи вдалося заокеанським митцям розповісти нам про Голодомор і трагедію? Америка залишається Америкою, незважаючи на те, що режисер фільму канадець Джордж Менделюк має українське коріння. «Гіркі жнива» не є взірцем історичності і високої режисури. Ба, навіть можна причепитися до крою вбрання зображуваних селян чи до фантастичних…

Read More

Український мультблокбастер б’є дракона наповал

kogemyaka-afisha1

Ну що, дочекалися? На зміну анімованим російським мультпригодам Альоші, Нікіти й Ільї, які виручають «зємлю Русскую» від злючого 2Гаріна й приборкували апетити жадібного і недолугого князя Київського Володимира, приходить український хлопчик Микита. «А Кирило де?» – запитаєте ви. А Кирило є! Історія Кожум’яки отримує несподіване продовження. «Микита Кожум’яка» має стати проривом в українській анімації. Ні, в цьому фільмі ви не побачите особливих режисерських і технічних знахідок, як у «Врунгелі» чи «Козаках», в ньому не буде ретельно відмальованих героїв, як у «Острові скарбів», але в ньому є динаміка. Загалом мульт є міксом, в який натягали цитат із голівудських блокбастерів та вітчизняних серіалів. Уважний глядач може знайти схожість з епізодами «Льодовикового періоду»…

Read More

За перший вікенд «Тіні незабутих предків» подивилося близько 1000 білоцерківців

1344279

Прем’єрний показ у Білій Церкві фільму «Тіні незабутих предків» багатообіцяючого українського режисера Любомира Левицького призвів до певного неспокою, адже на сеанс прийшло… аж сім чоловік. Ще за 10 хвилин до початку сеансу ніхто не висловив бажання подивитися пригоди студентів, яких переслідує карпатська нечиста сила. Автори статті стали першими, хто придбав квитки. Аж із сусіднього віконця квиткової каси переметнувся молодий чоловік і також придбав «тікети». На нерозуміючий погляд ще одного любителя кіно (а хто ж іще прийде в кінотеатр о 12‑ій ранку) він дещо екзальтовано заявив: «Та ти що! Це ж «класне» кіно має бути. Весь світ на його вихід чекає!» Ну, не знаю, як світ, а шанувальники національного кіно «Тіней»…

Read More

ВЛОМИТИся у прокат

1196170

А пам’ятаєте: «Штольня! Було так весело й прикольно…» Так, взяти б текст із пісні, яка стала саундтреком до «першого вітчизняного горору» і заримувати їх до слова «ломбард». Бо теж було весело й прикольно. Режисер Любомир Левицький (Кобильчук) своєю «Штольнею» змусив кінокритиків говорити про вітчизняне кіновиробництво. На хвилі пробудження інтересу до всьо­го українського у 2005‑06 роках він зняв простенький фільмець про студентів-археологів. Нехитрий сюжет із давньослов’янськими мотивами не викликав захоплення у публіки та професіоналів. Та Любомир не знітився і продовжив пошуки себе у мистецтві. Вони привели його до жанру кримінальної комедії. Така собі відповідь зрозумілому англійцеві Гаю Річі. Пішовши шляхом найменшого спротиву і не вишукуючи молодих талантів, Любомир зробив ставку на…

Read More

Параджанов би плакав…На ОМКФ намагалися вразити фільмом про генія-провокатора

14

У пошуках справжнього Параджанова ми вирушили на виставку його колажів, привезену з Єреванського музею. Якщо вірити офіційним документам, то на знімання і просування у прокат вітчизняних кінофільмів держава заклала у бюджет 142 мільйони гривень. Сума, як для українського кіновиробництва, фантастична. Хоча деякі російські фільми мають бюджет у 80 млн. дол. (“Щєлкунчік” Андрона Кончаловського) та 40 млн. дол. (“Цитадель” Сєргєя Міхалкова). Наш глядач матиме змогу побачити фільми у різних жанрах, одним з яких байопік. Байопік – біографічний фільм, що розповідає про долю знаменитої або відомої особистості. Глядачів Одеського кінофестивалю намагалися вразити фільмом “Параджанов”, про, як це можна зрозуміти із назви, творчість, життя і смерть видатного режисера і митця-провокатора. Ще на початку…

Read More

«Креденс» – вибух в українському кіно

2

Прем’єрний показ нового вітчизняного фільму відбувся на Одеському міжнародному кінофестивалі От до чого може призвести відміна робочого відрядження у Відень. Тривіальна, здавалося б, за нашими часами подія призвела до бійки і конфлікту в робочому колективі, кримінальних розборок з рейдерськими захопленнями будинку, подружньої зради та руйнації сімейних устоїв кількох сімей. Заінтриговані? І це ще не всі події, які розгорталися протягом півтора годин фільму «Креденс», прем’єрний показ якого відбувся на Одеському міжнародному кінофестивалі.. Коли дивишся на екран, то хочеться вщипнути себе – чи дійсно знаходишся у кінотеатрі, бо перипетії життя героїв фільму близькі й зрозумілі. Одразу зауважу, що «Креденс» – це громіздкий буфет. Це свого роду оберіг надуманих сімейних цінностей однієї, здавалося…

Read More

Від українського фільму жахів стало страшно… за викинуті на вітер гроші

1197278

На Одеському міжнародному кінофестивалі презентували перший український 3D фільм жахів “Синевір” Страшно за майже викинуті на вітер гроші. І не в тому річ, що фільм «Синевір» може провалитися у прокаті. Ні, глядач, цілком можливо, своїми кревними відшкодує бюджет картини, але чи залишиться задоволеним страшилкою з національним колоритом, питання без відповіді. На прем’єрний показ першого українського 3D фільму-хорору народ прямо таки «ломився» в залу. Нетерпляче чекали на зустріч з глядачі невідомим поважного віку й зовсім юні кіномани. Саме слово «Синевір», якщо його вимовити із відповідною інтонацією, викликає забіг мурашок по шкірі, а якщо його підсилити ефектом присутності, то враження хотілося отримати незабутні. Представляючи новий фільм кінознавець Володимир Войтенко сказав: «Над фільмом…

Read More

Українське кіно житиме чи животітиме?

1201477

Сьогодні Американська кіноакадемія оголосить номінантів на “Оскар”. Як відомо, української стрічки серед них не буде, адже фільм “ТойХтоПройшовКрізьВогонь” не увійшов в шорт-лист, оголошений раніше. Я запитав в кінодраматурга Василя Портяка, чому в Україні не можуть знімати фільми гостросюжетні, динамічні? На це сценарист відповів, що в Україні ніколи не було режисера, який міг би знімати якісні фільми в жанрі «екшн». Він пов’язує це з особливостями української ментальності з її поетичністю і схильністю до роздумів, але вірить у те, що молодим українським режисерам такі фільми створити вдасться. Потім додав: «Щоб зняти блокбастер, потрібен не лише гарний кіносценарій, тут є багато інших складових. Навіть така сумна необхідність, як гроші впливає на якість фільму.…

Read More

Кінодраматург Василь Портяк: «У нас є пантеон героїв…»

1201746

“Я вірю в розвиток українського кіно. Я вірю в людей. Все буде добре! Молодь зараз пішла інша і попри всі її мінуси, я впевнений у майбутньому України.” Я познайомився зі сценаристом Василем Портяком 14 жовтня під час святкування 70-ї річниці створення Української Повстанської Армії. До Києва приїхав засмученим, бо не вдалося реалізувати задум показу патріотичного фільму у кінотеатрі ім. Довженка, який згинув у бюрократичних рогатках місцевих чиновників. Тож у Будинку вчителя я підійшов до відомого сценариста Василя Портяка («Вишневі ночі», «Атентат. Осіннє вбивство у Мюнхені», «Нескорений», «Залізна сотня») і запросив його приїхати до Білої Церкви. Василь Васильович, на диво легко, погодився. 18 грудня у білоцерківській гімназії №1, директор якої Борис…

Read More