Як звільняли Херсонщину, або Історія перемог, яку пише 60-а бригада

2

Про можливість великого контрнаступу на Півдні України говорилося давно. На це сподівалися українці, цього очікували росіяни. Проте стрімка атака і розгром великих сил окупантів відбувся в Харківській області. Це стало повною несподіванкою для росіян. В степах Херсонщини тривали позиційні бої, і лише на початку жовтня Збройні сили України провели ряд штурмових дій та досягли оперативного успіху. Україні надзвичайно важливо повернути під державний суверенітет Херсонську область включно з головним містом регіону. Адже тоді знімається небезпека окупації портів на Чорному морі, а маючи перед собою русло Дніпра, як природний щит, можна планувати…

Read More

Офіцер і актор Олег Шульга: Нас приперло до стіни, коли потрібно робити вибір: ти українець чи ні?

1

Чоловік, який сидів навпроти за столом, міг бути ким завгодно: піхотинцем, артилеристом, коригувальником, розвідником. Так само він міг бути ким завгодно в мирному житті: бізнесменом, інженером, актором. Яке ж було здивування, коли начальник штабу окремого батальйону сказав: «Знайомтеся – це виконавець головної ролі в фільмі «Позивний «Бандерас». Спочатку ми не повірили тому, що з нами за столом сидить Олег Шульга, який знімався у фільмі «Червоний» та кількох серіалах. Потім думали, що Олег приїхав із волонтерською місією, але з’ясувалося, що він захищає Україну в складі батальйону. І хоч Олег Шульга мав…

Read More

Сонце на сході

1

Сонце на сході України не таке, як на Подніпров’ї. Воно особливо пекуче й сліпуче-біле, ніби вогонь у пальнику, куди подається кисень. Під його променями достигла пшениця. Фермери квапляться зібрати врожай і в полях видно шлейфи куряви, які, піднімаючись вгору, накладаються на дим. То спалахують поля від розривів російських снарядів. Згадалося, що в радянські часи особливою популярністю користувався фільм «Бєлоє солнце пустині». В ньому показувалося, як різномасті росіяни Сухови, Вєрєщагіни та Пєтрухі руйнували уклад життя середньоазіатських народів. Бо їм було «за дєржаву абідна». Сьогодні те біле сонце в Україні, куди припхалися…

Read More

Командир батальйону: мене злить, що жоден перевіряючий ніколи не приїде і не скаже: «Ану, підніми по тривозі підрозділ, я подивлюся, як ви стріляєте!». Кожен вимагає показати, як заповнені журнали.

Майор

Майора Павла Юрчука не помітити важко. Кремезний і сильний чоловік викликає симпатію навіть своєю поставою. Трохи згодом з’ясувалося, що доля і волонтерські маршрути зводили нас під Маріуполем, коли він служив у батальйоні морської піхоти. Наша розмова з комбатом почалася з того, що він запевнив – несподіваного нападу Росії на Україну не буде, бо потрібно, щоб були проведені певні організаційні заходи. Є індикатори, які сигналізують про підготовку до повномасштабної війни. Майор впевнений у своїх людях, які морально готові до відбиття агресії, хоча в частини особового складу бойового досвіду малувато. Техніка постійно…

Read More

Суботня Вінниця: книги в цвяхах, Чудовисько в розпачі, Кінь в протигазі, Єрусалимка в сутінках, Ромео в окулярах

9

Якщо ви не знаєте, що робити, то ось вам порада – сідайте на якийсь транспорт і гайда до Вінниці. Так, милуватися фонтаном буде «не фонтан», адже він взимку не працює, але столиця Поділля чарує в будь-яку пору року. Найкраще у Вінниці – це піти у сад. Він дещо еклектичний, проте затишний і якийсь домашній. Помахайте старій вежі та пірнайте кудись поснідати. Цього разу нашим вибором стала «Бібліотека». На неї вже давно заглядалися, але зазирнули в цю кав’ярню вперше. Не розраховуйте погортати тут якогось фоліанта. Книги виконують суто утилітарну функцію декору,…

Read More

У Білій Церкві відкриють пам’ятну дошку підпільникам-ОУНівцям

1

Білоцерківська «Просвіта» ініціює встановлення в місті пам’ятної дошки. Вона присвячена не ефемерним легендам, а цілком конкретним фактам з історії визвольного руху українського народу під час ІІ Світової війни. Кандидат історичних наук, член «Просвіти» Сергій Іванович Бурлака досліджує «білі плями» минулого. Вивчивши розсекречені документи з архівів колишніх каральних органів, він стверджує, що в Білій Церкві діяло потужне підпілля Організації Українських Націоналістів (ОУН). Воно ще з літа 1941 року взяло курс на відновлення незалежності України і не припиняло боротьби до 50-х років ХХ століття. Як це відбувалося, читайте в інтерв’ю з істориком.…

Read More

Мертві Піски. На краю українського світу

1111

Ця зима стала тривожною. Інформаційне поле просто переповнене матеріалами, які прогнозують розвиток подій в найближчий час. Одні аналітики дають невтішні прогнози про неминучість нового вторгнення військ Російської Федерації, інші не такі категоричні. Переважна більшість західних демократій підтримують Україну. Не лише дипломатичним словом, а й наданням летальної зброї. В аеропорти прибувають борти з протитанковими ракетами та зенітними комплексами. Буде чим прикривати війська на полі бою. А ми? Ми готуємося. Гасло «Вірте в Збройні сили України!» не пустопорожні слова. Вояки на передовій запевняють, що вони готові до відбиття атаки. Освоюється нова зброя,…

Read More

Тарас Мазур. Повернення театрального джедая-рок-н-рольщика

1

Тарас Мазур – рок-н-рольщик. Не в тому сенсі, що він патлатою головою трусить під гітарні рифи в нічних клубах, а тому, що він дає драйву на сцені в своїх постановках. Він рве шаблони, ламає замшілі устої, але не заради епатажу та самоствердження, а для того, щоб пробудити емоцію в глядачеві. В того глядача, який, можливо, приспаний тихим плином звичайного театрального життя. Тарас Мазур – театральний джедай. Не скорившись життєвим обставинам, бувши вигнанцем, він вперто гнув свою лінію й досяг успіху. Його постановки дають надію на те, що ми зможемо побачити…

Read More

Останнє світло “Світлячка”

DSC_0314

– Бійці! Є завдання, – високий і прогонистий командир роти з легкою посмішкою дивився на солдатів. – Будемо обладнувати «еспешку». Просто перед носом у сепарів. Розвідоси там вже ходили, ну і ми ж не сцикуни. Солдати дивилися на ротного. Після кількох контузій говорити «Клену» було важко, але завдання він ставив чітко, хоча і дещо іронічно. Відмовитися вийти на його виконання було рішуче неможливо. Та ніхто і не думав відмовлятися. Хлопці були завзяті, знали, куди йшли. Рота була бойовою, і “вмикати” боягуза означало б зганьбити себе в очах побратимів. Хлопці стояли…

Read More

Комбат Михайло Дзерин: Як офіцера мене сформувала війна

5

Майор Михайло Дзерин один з тієї когорти молодих комбатів, які визначатимуть розвиток української армії. Їх гартувала війна і їм довелося рано пізнати гіркоту поразок, смерть друзів і справжню радість перемог над жорстоким ворогом. Взводними вони виходили на Схід в 2014 році, а завтра будуть комбригами оновленого війська. – Які завдання ставили в Запорізькій області після злагодження на полігонах? – Ми стали в смт Черкаському. Нас поселили на території якоїсь військової частини, здається, ППО. Ми пробули там кілька днів і від нас почали забирати військовослужбовців з Криму строкової служби, які не…

Read More

72 бригада. Відзнаки і шана на День захисників та захисниць України

DSC_0121

Настільки відкритою для суспільства 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців, напевно, не була за весь час свого існування. Це нагадує те, як ведуть роботу з цивільним населенням наші союзники з Війська Польського. Там, хоч в місті, хоч в селі гміни на території якої базується військова частина, жодне свято не обходиться без присутності військових. Так само військові раді бачити представників самоврядування на своїх святах. Напередодні свята військової звитяги в 72-й ОМБр відбулися урочистості. Особовий склад ще не весь повернувся з відпусток, але на плацу стояла значна кількість бійців. Рівні ряди піхотинців, артилеристів,…

Read More

«Слов’ян». Роздуми комбрига

Слов`ян. Фотограф Виговська

Ім’я полковника Олександра Вдовиченка відоме широкому загалу. За свої майже 40 років він пройшов шлях від лейтенанта до командира передової бригади Збройних сил України. В 2017 році на ділянці батальйону, яким командував «Слов’ян» відбулися останні на даний час найбільш запеклі бої російсько-української війни. Під час цих боїв 72 ОМБр перемолола в районі Ясинуватської розв’язки біля промзони Авдіївки значні сили ворога, серед яких був батальйон «Сомалі» сумнозвісного «Гіві». Супротивник близько 30 разів запрошував перемир’я, щоб мати змогу евакуювати тіла загиблих. Наприкінці серпня полковник Олександр Вдовиченко «Слов’ян» очолив 72 ОМБр ім. Чорних…

Read More

Жіноче обличчя війни і кохання в «Чесному театрі»

вона війна-94

Для кохання не існує вчора, кохання не думає про завтра. Воно жадібно тягнеться до нинішнього дня, але цей день потрібен йому весь, необмежений, незатьмарений (Генріх Гейне). Світлана Алєксієвич писала, що у війни не жіноче обличчя. Але життя не те, щоб спрощує, але вносить корективи у твердження нобелівської лауреатки. Обличчя війни – це зв’язкові й санітарки, удовиці та зовсім юні дівчата, які не пізнали повноти кохання. Лише поквапом зривали з вуст вояків палкі цілунки. Намагались виносити плоди короткого кохання, вирушаючи за обранцем у табори чи впізнаючи його тіло після облав, а…

Read More

Підполковник Олександр Охріменко: Коли перший батальйон виконував завдання по утриманню «Алмазів», ми займали все нові й нові позиції

23275395_687022141494784_3895450976498884591_o

7 років тому на східному кордоні країни точилися запеклі бої. Батальйонно-тактичні групи 72 бригади виконували завдання по перекриттю поставок зброї та живої сили сепаратистам. Саме у ті дні в інформаційний простір України увірвалися слова “град”, “обстріл”, “вогневе враження”. Потім були трагедія під Зеленопіллям, оточення в “Південному котлі”, вторгнення військ російської Федерації. Про події біля ділянки кордону поблизу перепускного пункту “Довжанський” говоримо з легендарним “Валуном” підполковником Олександром Охріменком. Але розмова буде не лише про поразки, а й про перемоги, які здобувала загартована в боях 72 бригада. – Ви закінчили інститут в…

Read More

Сапер: Ми на своїй землі, вона має бути очищеною й цього достатньо!

Сапер Льова

Він сидів із втомленим взором на топчані й пив каву. Обвітрене обличчя було змарнілим, погляд поволі фокусувався на оточуючих. Проте затиснута в пальцях, у потріскану шкіру яких в’ївся донецький ґрунт, сигарета не тремтіла. Навпаки, руки чоловіка були точні й впевнені у рухах. Травневим вечором можна й відпочити, проте думки Льови (як він себе назвав) були далеко. Напередодні в прифронтовому селищі стався теракт. Від вибуху загинув проукраїнськи налаштований чоловік. «Я можу з впевненістю сказати, що міна не була скинута з «безпілотника». Це була «закладка». До того ж ставив заряд чоловік, який добре знає…

Read More

Андрій Абрамов: «Російський полковник вимагав відрізати мені здорову ногу»

Андрій Абрамов

Історія Андрія Абрамова – це шлях офіцера, який, захищаючи Батьківщину, отримав важке поранення майже не сумісне із життям. Військовий пройшов через важкі випробування операціями і реабілітацією й зміг не лише повернути собі пам’ять, а й стати надзвичайно корисним для армії та суспільства. 2014 рік починався для офіцерів бригади майже однаково – майдан, полігон, війна. А у вас як? В 2014 році я був командиром взводу управління дивізіону 2С3 «Акація». На початку року ми поїхали на полігон в Дівічки на відстріл ракет від «градів» і снарядів. Це було в середині лютого.…

Read More

«Базальт»: Ще в 2008 році я казав: «Буде війна з Росією!» Тоді мене підняли на сміх…

4

Є люди, яким на роду написано бути вояками. Куди б їх не закинула доля, якими б життєвими шляхами не водило, але приводило зрештою до війська. Славнозвісний «Базальт», який загнав майже в чистому полі ворожий танк і знищив його на околицях Донецька, саме такий. Він може бути спокійним, а може бути різким на слово. Так і наше інтерв’ю починалося штилем, а продовжилося і закінчилося «бурею» з специфічними ідіоматичними виразами. І в цьому є його характер – начальника штабу 1 МБ 72 ОМБР ім. Чорних Запорожців. Ви службу розпочали в «бурхливих 90-х»?…

Read More

Бог любить піхоту. Комбриг нагороджує бійців. Олігархи люблять БДСМ. Ворог не любить українців. ЗСУ люблять Україну

18

Весною всюди гарно. І на Донбасі теж. Дерева в білосніжному квіту ховають за своєю пишнотою напівмертві села. Маневруючи між ямами на дорозі, встигаєш розгледіти брунатно-коричневі цеглини хат, провалені черепичні дахи, чорні очниці вибитих вікон. А перед парканами червоними краплями розпустилися тюльпани. А за кілька кілометрів від цієї краси на тебе чигає Смерть. «Ми перед цим так наваляли ворогам «повної тиші», що в радіоперехопленнях зараз тільки й чуємо, щоб ніхто й не подумав вистрілити в наш бік, – говорить комбат. – Фактично ця околиця є майже сірою зоною. Ось там і…

Read More