1,476 читачів

Репортаж з гайковим ключем в руках, або Непомітний батальйон зсередини

DSC_0610

Про життя бойових бригад писати легко і складно водночас. Легко – бо якщо вистачить сміливості й буде воля командування, то можна вибратися в польові укріплення, наробити фотографій і додати короткий опис з коментарем. Складно – це якщо потрібно зрозуміти  весь спектр функціонування військового організму.

Прокатайте на язику коротке слово «рембат» і ви відчуєте присмак металу з післясмаком мастила. Відчуєте аромат пального й диму від зварювання металу. Побачите засмальцьовані комбінезони ремонтників, мереживо патрубків та дротів механізмів. Почуєте брязкіт гайкових ключів та рев відремонтованої техніки.

DSC_0522

Велика територія рембату нагадує плац бригади в пункті постійної дислокації. Тут не побачиш грандіозних шикувань, але можна побачити маневри БМП, БРДМ, вантажівок. Йдемо у супроводі заступника командира бригади з озброєння. Підполковник Костянтин Мироненко не лише показує підпорядковане йому «господарство», а й встигає дати розпорядження: «Зніміть з машини ПКТ і віддайте його на обслуговування!».

DSC_0534

Біля боксів проводиться обслуговування «бардака» (офіційно броньованої розвідувально-дозорної машини БРДМ). В башті встановлені кулемет Калашнікова й великокаліберний КПВТ. Отого брата-«покемона» калібром 7,62 й потрібно віддати зброярам. «У нас тут роти займаються відновленням автомобільної та бронетехніки, а також проводимо обслуговування та ремонт стрілецької зброї», – продовжує підполковник і заводить нас в «акумуляторну». – Акумулятори списуються по строкам, коли минуло п’ять з половиною років, або по напрацюванню машини, моторесурсу. Тут у нас автомобільні акумулятори, АКБ до БМП та інші. На початок 2014 року у нас була просто критична ситуація з акумуляторами. Тоді люди привозили АКБ машинами, щоб бойова техніка могла вийти на виконання завдання. А до 2014 року отримати щось по акумуляторам було майже неможливо».

Тим часом на подвір’ї гарчить відремонтована БМП. З іншої якраз мають знімати двигун. ЗІЛ-131 зі стрілою заїжджає в бокс. Кілька чоловік чаклують біля двигуна. З’ясовуємо, що це досить складна операція. Установка двигуна в БМП менш складна процедура. Якось в бригаду приїхала інспекція. Вона була здивована, з якою швидкістю і злагодженістю працювали ремонтники «чорних запорожців». Нам випала нагода передивитися на власні очі цю роботу. Двигун зачеплений тросами. Два чоловіки відкручують гайки і знімають патрубки. Третій керує роботою крана. ЗІЛ не лише піднімає та опускає стрілу, а ще й має відкотитися на кілька сантиметрів, а потім знову дати трохи вперед. Побігли по канавках блоків троси й двигун почав поволі підніматися. Ось він завис у повітрі, а потім плавно опустився на долівку. Демонтаж виконано.


Тим часом позаду ревонула «беха» і зірвалася з місця. Машина набрала швидкість і здійснила кілька маневрів на «плацу». Потім стрімко наблизилася до боксів й зробила «поліцейський розворот». Підполковник пообіцяв за такі викрутаси дати «нагоняй», проте по обличчю механіка-водія було зрозуміло, що той не отримає ніяких «оргвисновків».

DSC_0581

Неподалік майстерень поставлено ваговоза «Урал». Переднє ліве колесо у нього вирване силою вибуху. «Машина наїхала на протитанкову міну. Три чоловіка, які сиділи в кабіні, отримали контузію. Щастя, що це був саме «Урал», а не КамАЗ. Кажуть, що у водіїв капотних автомобілів попереду ще два метри життя в запасі. Ворог засік місце підриву і почав мінометний обстріл. Посилати евакуаційну команду до підбитого авто було небезпечно. Машину витягували через посадку лебідкою, а далі підчепили колісним евакуаційним тягачем. Поранені були доставлені в госпіталь. Наступного дня сапери провели розвідку і виявили протитанкове мінне поле. «Урал» чекає своєї черги на ремонт. Рама залишилася неушкодженою, а значить, машина підлягає ремонту.

До речі, про автомобілі. Нові машини, які були отримані на бригаду, багато хто не хвалить. Фактично це білоруський МАЗ, важка і повільна машина. Досить проблемна в плані забезпечення запчастинами. Збирається на стапелях з комплектуючих на 70% іноземного виробництва. Військові більше хвалили кременчуцькі ваговози. Бачили два МАЗ-Богдан. Один з них вже потребував ремонту трансмісії.

Заглянули і в інші майстерні. Є зварювальні пости, а також «технічка» з верстатами. Токарний станок, свердлильний, заточний. Є інструмент для роботи. Клинові з’єднання токарного станка трохи люфтять і вимірювальний інструмент трішки зношений, але роботи тут виконуються по 3-4 розряду, тож недоліки не критичні.

DSC_0718

DSC_0761

Дуже цікаво було потрапити в зброярські майстерні. Побачили модернізований ДШК, з удосконаленим спусковим механізмом, прицільними пристроями, дульним тормозом-компенсатором та станком. З нього можна вести вогонь, причепивши тепловізійний приціл. Завдяки вдосконаленням «теплік» не виводиться з ладу після кількох черг. «Арчери», які встановлюються на ДШК, дуже дорогі й коштують до 1 500 000 гривень, тому модернізація була життєво необхідною. Потримали в руках і модифікований АКМ. «Калаш» обладнано коліматорним прицілом, накладками і прикладом з композитних матеріалів, руків’ям перед магазином, підствольником і планками Пікатіні. У військах потім бачили такі варіанти автомату в бійців.

DSC_0682_1Але найголовніше в роботі рембату – це люди. Вони є різні. Одному з водіїв дали вкладиші під колінвал. Їх потрібно було промити від солідолу, але чоловікові було «в западло» займатися брудною роботою, тож він кинув їх у вогонь, аби мастило обгоріло. Так і сталося, але одночасно змінилися характеристики металу і вкладиші можна було викидати в смітник. «Якщо бойова машина приходить в ремонт, то в незалежності від характеру поломки чи ушкодження ми знімаємо й обслуговуємо зброю, систему управління вогню. Все має працювати, як годинник!», – підводить підсумок заступник командира бригади.

І справді, якщо кожна людина на своєму місці виконує роботу чесно, то і на фронті буде легше вражати ворога. Ремонтники – люди непомітні, але коли зброя не підводить, техніка справна – то це є гарантія збереженого життя. Може, й не одного.

Автор Костянтин Климчук.
Фото Тетяни Виговської

Сподобалася стаття?  Найкращий “лайк” 30 грн.

Приват Банк 4149 6293 9298 9059 (Климчук Костянтин)

Цей проект реалізовується на волонтерських засадах засновниками волонтерської групи “Час Змін”.
Кошти будуть використані на збір інформації, відрядження інтерв’юерів та видання книги, в яку, зокрема, увійде і ця стаття. Напишемо “Літопис новітньої історії 72 ОМБр” разом! Запрошуємо меценатів до співпраці! Телефони для довідок: 097 931 66 47 (Костянтин Климчук), 063 782 10 10 (Тетяна Виговська)

Коментарі

коментарів

Related posts

Leave a Comment

Увійти за допомогою: