535 читачів

Біла Церква спокутує гріхи… Дорогою ціною

1056news_image

В останню путь провели Михайла Жизневського. Сина білоруського народу, який 8 років проживав у Білій Церкві і став гером України

Ще тиждень тому при словах Біла Церква українці кривилися, бо одразу на думку спадало неологізм тітушки. Сьогодні ж наше місто реабілітоване, але ціна такої реабілітації надзвичайно висока. 26 січня у Михайлівському Золотоверхому соборі відспівували і проводжали у останню путь Михайла Жизневського. Сина білоруського народу, який 8 років проживав у Білій Церкві і став гером України.

 Неділя, 13:30. Михайлівська площа заповнена людьми. Їх тут десятки тисяч. Хтось не приховуючись витирає сльози, хлопці з самооборони Майдану грізно зводять брови. Багато хто в масках і шоломах. Їм потрібно бути обережними, адже ніхто не знає, чи не прийдуть за ними темної ночі силовики і чи не потягнуть на неправедний суд.
Один із найвеличніших храмів України не в змозі прийняти усіх, хто прийшов попрощатися із хоробрим білорусом. Незважаючи на мороз, натовп стоїть непорушно. З території монастиря поодинці починають з’являтися лідери опору. Віталій Кличко виходить несподівано і на площі на нього майже не звертають уваги, оскільки усі погляди прикуті до воріт під дзвіницею. Віталій роздає короткі коментарі й прямує вулицею у напрямку Софії Київської.

Невдовзі виходить Петро Порошенко, а за ним Олег Тягнибок. Порошенка оточують журналісти, але політик зупиняється біля них лише на кілька хвилин. Тягнибок не зупиняється взагалі, а одразу прямує на площу.

Серед киян, які прийшли попрощатися із Михайлом, стоїть комендант Майдану Андрій Парубій. Права рука у нього забинтована і виглядає він відверто втомленим. Після відспівування тіло Михайла буде доставлено для прощання на Майдан, – повідомляє народний депутат, – а потім одразу його відправлять у Білорусію, де й поховають. За прахом Жизневського приїхав його батько. Загибель Михайла показує те, що у ХХІ столітті під час мирного протесту можуть вбивати бойовими кулями. Це не влада в Україні, це банда. Ми знайдемо тих, хто стріляв і вбивав, і вони будуть покарані.

Тим часом з собору побратими виносять труну. Далеко над собором почало розноситися: “Герой!, Слава Україні! Героям Слава!”. Труну ставлять у катафалк і процесія, яка розтягнулася більш ніж на кілометр, вирушає вулицями Кива. Коли колона проходять повз Головне управління МВС у м. Киві, люди починають скандувати: “Вбивці! і Фашисти!”. Ті ж вигуки лунають і біля будинку СБУ.

Зробивши коло по вулицям Володимирській, Б. Хмельницького і Хрещатик жалобна хода прибува на Майдан. Ведучий зі сцени читали вірші білоруською і українською мовами, присвячені Жизневському. Люди прощаються з хоробрим хлопцем, який став нашим земляком. Нехай не по громадянству, але по крові По пролитій крові

Коментарі

коментарів

Related posts

Leave a Comment

Увійти за допомогою: