4,143 читачів

Нарешті всі вдома. Останні підрозділи Білоцерківського ЗРП прибули в пункт постійної дислокації

26172472_707554576108207_4170828266999527713_o

«Ви навіть уявити собі не можете, який я радий, що буду святкувати Новий рік вдома!», – радо говорив молодий хлопчина у військовій формі на пероні залізничного вокзалу.

Майже рік тому, він стояв на варті у важкому бронежилеті і шоломі на відкритій місцевості, яка продувалася колючими донецькими вітрами. Поряд потворно чорніли вибитими очицями-вікнами цехи тракторного стану, звідки вітер приносив химерну суміш запахів кави, каші й якогось мастила.

За цей рік сталося багато подій і бойові будні змінювалися буднями господарськими. Коли потрібно було не лише виконати поставлене завдання, а й упорядковувати своє повсякденне життя. І дивізіон робив усе, щоб на всіх ділянках життя і служби був порядок. А волонтери забезпечували вояків технічними засобами, ліками, побутовою технікою.

Бувала волонтерська група «Час змін» в дивізіоні «Нептуна» і з концертами. Давав концерт в Бахмуті рок-гурт «Сонце». Підходили тоді хлопці й казали, що навіть і не знали про існування таких цікавих музичних колективів. Може й зберігся той концерт у когось в пам’яті смартфона.

14352124_513941922136141_5051494852606774825_o

Тепер мужні чоловіки стояли стрункими шеренгами біля ешелону. Багато з них стали справжніми друзями за ці важкі роки війни. Професіонали своєї справи і чуйні люди. Вони намагалися налагодити контакт з місцевим населенням, щоб у тих, хто кричав про «бандерівців-окупантів», у горлі пір’я поросло. Багато добрих справ було зроблено для школярів донбаських шкіл і багато хто з педагогів важко зітхне, привітно згадуючи білоцерківців.

На пероні знову були вишиті рушники, пухкий український коровай, вітальні слова, вигуки «Слава України» й величезна радість і полегшення від того, що велика армійська сім’я зібралася разом, як в передвоєнні роки, в Білій Церкві. Хлопці відпочинуть, наберуться сил, полагодять техніку й знову рушать туди, де російські загарбники шматують українську землю.

А поки нехай забудуть про холодні бойові машини, безсонні ночі, бойові тривоги, пошук цілей. Біла Церква гостинно приймає всіх своїх дітей. Адже ми – велика сім’я. Ми – Велика Україна.

Сподобалася стаття? Найкращий “лайк” – 30 грн.
ПРИВАТБАНК 5168 7420 2151 5014 Климчук Костянтин
Кошти підуть на підтримку бійців АТО
Волонтерська група “Час Змін”

Коментарі

коментарів

Related posts

Leave a Comment

Увійти за допомогою: