Гаряча і радісна пора прийшла в Білу Церкву в середині осені. Один за одним прибувають в пункт постійної дислокації ешелони з бійцями 72 ОМБР. Сьогодні на вокзалі було так само людно і шумно, жовто-блакитно й квітчасто. Так зустрічали підрозділи 1-го батальйону.
Вдруге за добу білоцерківці вітали героїв. Цього разу оголошення по вокзалу звучали, як потрібно: не «вантажний потяг», а «прибувають герої». Не треба соромитися таких слів, вони лише маленька частина нашої вдячності захисникам.
Читайте також: Чорна бригада повертається в Білу Церкву
А хлопці ніби й не вірили, що ступають на землю Білоцерківщини. Бадьорі й веселі у вікнах вагонів, вони ставали сором’язливими і скромними в обіймах городян. Наші «Чорні запорожці» хвацькі в боях, але надзвичайно прості в повсякденному житті.
Приємно було зустріти старих знайомих. Ніби вчора розмовляли на «Щиті» в кількох десятках метрів від «сепарів», а тут можна говорити й фотографуватися без ризику піймати кулю в голову.
Читайте також: Волонтерська поїздка з гумором і не без моралі…
І капелан Василь Маляренко в цивільному одязі серед «коробочок» батальйону на урочистому шикуванні був символом повернення, хай і на короткий час, до мирного життя.
Дякуємо вам, герої, за мирне небо!
