«Ви навіть уявити собі не можете, який я радий, що буду святкувати Новий рік вдома!», – радо говорив молодий хлопчина у військовій формі на пероні залізничного вокзалу. Майже рік тому, він стояв на варті у важкому бронежилеті і шоломі на відкритій місцевості, яка продувалася колючими донецькими вітрами. Поряд потворно чорніли вибитими очицями-вікнами цехи тракторного стану, звідки вітер приносив химерну суміш запахів кави, каші й якогось мастила. За цей рік сталося багато подій і бойові будні змінювалися буднями господарськими. Коли потрібно було не лише виконати поставлене завдання, а й упорядковувати своє…
Read MoreНарешті всі вдома. Останні підрозділи Білоцерківського ЗРП прибули в пункт постійної дислокації
