604 читачів

Марш добровольців. Учасники вимагали у президента зупинити капітулянські дії і піти геть

TSR Watermark - 13515

Оголошений не здоланим іспанським грипом президентом Володимиром Зеленським карантин не завадив проведенню Маршу добровольців. На площу перед Михайлівським Золотоверхим собором люди почали збиратися задовго до визначеного часу. Приходили поодинці, по двоє, групами. Якось одразу можна було вирахувати тих, хто просто гуляв Середмістям Києва і тих, хто цілеспрямовано йшов на марш. Напередодні прогнозувалося, що збереться кількасот людей. Реальність була іншою. Площа була переповнена бійцями. Саме так. Адже всі хто прийшов – добровольці, ветерани ЗСУ, волонтери, небайдужі українці є бійцями опору капітуляції.

TSR Watermark - 13326

Посеред площі стояв автомобіль із звукопідсилювальною апаратурою. На його дах виходили виступати співаки, пісні яких вже стали символами боротьби. Святослав Бойко, Сергій Василюк співають для своїх і свої їхні пісні цінують і розуміють. Над головами тріпоче з півтора десятка прапорів, від добре впізнаваних до досить екзотичних. Серед них є прапори бригад ЗСУ Чорних Запорожців та Костянтина Острожського. Навпроти Стіни пам’яті люди вітаються з Бориславом Березою. З охоронцем прийшло подружжя Корчинських. Здалося, що егоцентричний вусань Дмитро менш помітний за енергійну Оксану. Походжає казкар Сашко Лірник. З ним перекидуємося кількома словами про успіх «Козацького Різдва» та про плани відвідування Купайла в Легедзиному.

Саме віче біля Золотоверхого зовсім коротке. Говорити особливо немає про що. Для присутніх і так все зрозуміло. Капітуляція не має відбутися. Документ підписаний 11 березня в Мінську має стати просто клаптиком паперу не вартим своєї собівартості. З промовами виступають комбат Андрій Тетерук та прес-секретар ДУК ПС Алла Мегель. Проте з найбільшою увагою всі слухали виступ генерал-майора Ігоря Гордійчука. Легендарний «Сумрак» сказав: «Завдяки добровольцям вдалося зберегти кістяк Збройних сил України і саме добровольці мотивували на виконання бойового завдання. Ми не досягли б успіху, якби не добровольці, які були найбільш вмотивованими!» Герою України важко. Він під час промови опускає очі долу. Закінчивши виступ відходить спираючись на ціпок. Збоку його підтримує курсант. Всі аплодують воїну незламної волі.

TSR Watermark - 13385

 

Лунає заклик до формування колони. Першою рушає автомобіль-озвучка. Поряд із водієм Сидить Сергій Поярков. Йому машуть, а він махає у відповідь. Сьогодні він мовчазний і не ріже правду-матку в очі. Поволі колона спускається з Трьохсвятительської. З динаміків лунають сучасні пісні, пісні ОУН та козацькі. Попереду колони бігають фотографи та оператори. Вони час від часу вихоплюють когось до коментаря. Відомі блогери від того утримуються. Дехто хоче залишитися інкогніто, проте Андрія Луганського можна впізнати і за окулярами. Прокафедральний собор святого Олександра зустрічає добровольців дзвоном.

Хода прямує в урядовий квартал. Коли порівнюється з місцем загибелі Сергія Нігояна та Михайла Жизневського добровольці віддають шану Героям Небесної Сотні. Голова колони вже біля будинку Кабінету Міністрів України, а люди ще лише виходять від Михайлівського собору. Біля адміністративних будівель ведучий наголошує на тому, що це мирна акція і закликає зберігати спокій та бути уважним, щоб провокатори не почали неадекватних дій. Добровольці вигукують «Слава Україні! Героям Слава!». Правоохоронці і нацгвардійці, які стоять біля Кабміну і приміщення Верховної Ради України ці вітання ігнорують. Лише із заґратованого вікна спецавтомобіля хтось веде зйомку на мобільний телефон. Може там сидів теж доброволець і йому дуже кортіло бути серед своїх. А може сидів колишній «беркут» і хотів зафіксувати ненависні обличчя. Такі сьогоднішні українські реалії.

Добровольці йдуть далі. Попереду поліцейські ведуть на повідочку службових псів. Навчені тварини винюхують вибухівку біля сміттєвих урн та припаркованих автомобілів. Сапери заглядають за допомоги дзеркал довгими ручками транспортним засобам під днище. Колона закручується через Кріпосний провулок на вулицю Інститутську. Коли перші добровольці доходили по Інститутській до вулиці Шовковичної, то видно було як по Грушевського ще рухаються учасники ходи.

Ось і Банкова. Учасники Маршу безперешкодно заходять на площу перед Адміністрацією. Якась жіночка докоряє силовикам, що ті у масках, мовляв, не сховаєте своїх обличь. Тут же, на ганку, зачитуються вимоги до Володимира Зеленського, які звучать так:

TSR Watermark - 13684

  • Перша вимога – ані кроку назад! Ні відведенню військ!
  • Друга вимога – пріоритетний розвиток сектору оборони сучасних озброєнь для українського війська!
  • Третя вимога – припинити політику капітуляції! Жодних домовленостей з ворогом за рахунок інтересів України!
  • Четверта вимога – ні – «нормандії» без Криму!
  • П’ята вимога – Росія повинна заплатити за руйнування на Донбасі і Криму!
  • Шоста вимога – жодних виборів в ОРДЛО до відновлення повного контролю української влади над окупованими територіями!
  • Сьома вимога – зупинити політичні переслідування добровольців, військових та волонтерів!
  • Восьма вимога – повага і соціальні гарантії українському воїну!
  • Дев’ять вимога – Стоп реванш! Колаборантам та пропагандистам Кремля – тюрми!

TSR Watermark - 13415

Закінчується зачитування вимог скандуванням «Зелю геть!» Звучить засторога того, що у вівторок депутати Верховної Ради можуть проголосувати за імплементацію прийнятих під диктовку Москви положень тимчасової переговорної групи у Мінську. Всіх закликають відгукнутися на заклик і прибути до Києва для захисту національних інтересів та суверенітету.

Цього дня обійшлося без радикальних дій. Але варто подивитися в суворі обличчя цих людей. Вони бачили жахи війни, смерть побратимів. І їхні наміри досягнути задоволення висунутих вимог дуже серйозні. Думай ТЕ.

 

 

Коментарі

коментарів

Related posts

Leave a Comment

Увійти за допомогою: