Автор: Костянтин Климчук

Про можливість великого контрнаступу на Півдні України говорилося давно. На це сподівалися українці, цього очікували росіяни. Проте стрімка атака і розгром великих сил окупантів відбувся в Харківській області. Це стало повною несподіванкою для росіян. В степах Херсонщини тривали позиційні бої, і лише на початку жовтня Збройні сили України провели ряд штурмових дій та досягли оперативного успіху. Україні надзвичайно важливо повернути під державний суверенітет Херсонську область включно з головним містом регіону. Адже тоді знімається небезпека окупації портів на Чорному морі, а маючи перед собою русло Дніпра, як природний щит, можна планувати…

Read More

– Ви під Броварами? Як вас знайти? – Ні, нас потрібно шукати під Прилуками, але ви до нас не проїдете… Тут ми петляли через Березань і Баришівку… – Як не проїдемо? Проїдемо. Завтра чекайте. Як це не проїхати до легендарного замкомбата, який правильно пояснює прописні істини, що чекає москалів на нашій землі, бо їх «…так шкварить, аж гаки воняють. Ті ж самі танкісти, вони ж теж жить хотять. Тут нєкоторі кажуть прийти, забрати танкістів… А шо забирать? Там з трьох танкістів можна на ето… на пів літрову баночку насобірать». Але…

Read More

Ця зима стала тривожною. Інформаційне поле просто переповнене матеріалами, які прогнозують розвиток подій в найближчий час. Одні аналітики дають невтішні прогнози про неминучість нового вторгнення військ Російської Федерації, інші не такі категоричні. Переважна більшість західних демократій підтримують Україну. Не лише дипломатичним словом, а й наданням летальної зброї. В аеропорти прибувають борти з протитанковими ракетами та зенітними комплексами. Буде чим прикривати війська на полі бою. А ми? Ми готуємося. Гасло «Вірте в Збройні сили України!» не пустопорожні слова. Вояки на передовій запевняють, що вони готові до відбиття атаки. Освоюється нова зброя,…

Read More

– Бійці! Є завдання, – високий і прогонистий командир роти з легкою посмішкою дивився на солдатів. – Будемо обладнувати «еспешку». Просто перед носом у сепарів. Розвідоси там вже ходили, ну і ми ж не сцикуни. Солдати дивилися на ротного. Після кількох контузій говорити «Клену» було важко, але завдання він ставив чітко, хоча і дещо іронічно. Відмовитися вийти на його виконання було рішуче неможливо. Та ніхто і не думав відмовлятися. Хлопці були завзяті, знали, куди йшли. Рота була бойовою, і “вмикати” боягуза означало б зганьбити себе в очах побратимів. Хлопці стояли…

Read More

Настільки відкритою для суспільства 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців, напевно, не була за весь час свого існування. Це нагадує те, як ведуть роботу з цивільним населенням наші союзники з Війська Польського. Там, хоч в місті, хоч в селі гміни на території якої базується військова частина, жодне свято не обходиться без присутності військових. Так само військові раді бачити представників самоврядування на своїх святах. Напередодні свята військової звитяги в 72-й ОМБр відбулися урочистості. Особовий склад ще не весь повернувся з відпусток, але на плацу стояла значна кількість бійців. Рівні ряди піхотинців, артилеристів,…

Read More

«Заїдьте і в другий механізований батальйон, – сидячи в своєму кабінеті після відзначення Дня піхоти говорив командир 72 ОМБр полковник Артем Богомолов. – Там командир, якого нещодавно висунули на посаду. Його потрібно підтримати і допомогти». Саме на початку травня і відбулося знайомство з майором Михайлом Дзерином. Про нього волонтери чули під час пошукової роботи про події найспеконтнішого літа російсько-української війни. Тепер випала нагода поговорити з ним особисто. …Ми сидимо з начальником артилерії батальйону «Говерлою» на відкритій терасі білоцерківської кав’ярні. Теревенимо на особисті теми і поглядаємо на монітори смартфонів. На столі…

Read More

Для кохання не існує вчора, кохання не думає про завтра. Воно жадібно тягнеться до нинішнього дня, але цей день потрібен йому весь, необмежений, незатьмарений (Генріх Гейне). Світлана Алєксієвич писала, що у війни не жіноче обличчя. Але життя не те, щоб спрощує, але вносить корективи у твердження нобелівської лауреатки. Обличчя війни – це зв’язкові й санітарки, удовиці та зовсім юні дівчата, які не пізнали повноти кохання. Лише поквапом зривали з вуст вояків палкі цілунки. Намагались виносити плоди короткого кохання, вирушаючи за обранцем у табори чи впізнаючи його тіло після облав, а…

Read More

Історія Андрія Абрамова – це шлях офіцера, який, захищаючи Батьківщину, отримав важке поранення майже не сумісне із життям. Військовий пройшов через важкі випробування операціями і реабілітацією й зміг не лише повернути собі пам’ять, а й стати надзвичайно корисним для армії та суспільства. 2014 рік починався для офіцерів бригади майже однаково – майдан, полігон, війна. А у вас як? В 2014 році я був командиром взводу управління дивізіону 2С3 «Акація». На початку року ми поїхали на полігон в Дівічки на відстріл ракет від «градів» і снарядів. Це було в середині лютого.…

Read More

Є люди, яким на роду написано бути вояками. Куди б їх не закинула доля, якими б життєвими шляхами не водило, але приводило зрештою до війська. Славнозвісний «Базальт», який загнав майже в чистому полі ворожий танк і знищив його на околицях Донецька, саме такий. Він може бути спокійним, а може бути різким на слово. Так і наше інтерв’ю починалося штилем, а продовжилося і закінчилося «бурею» з специфічними ідіоматичними виразами. І в цьому є його характер – начальника штабу 1 МБ 72 ОМБР ім. Чорних Запорожців. Ви службу розпочали в «бурхливих 90-х»?…

Read More

Збройна агресія Російської Федерації є завершальним етапом цілого комплексу попередньо проведених спецоперацій у політичній, соціальній та культурних площинах і стала справжнім шоком для українського суспільства. Ціною самопожертви особового складу ЗСУ та іррегулярних військових формувань (добровольчих батальйонів) вдалося зупинити ворога після серії тяжких поразок аж в лютому 2015 року. Окуповані території та великі втрати в живій силі стали жорстоким підтвердженням крилатого вислову римського історика Корнелія Непота «Хочеш миру – готуйся до війни». Стабілізації лінії фронту дала змогу почати розбудову нового компоненту Збройних сил України, а саме військ територіальної оборони. З 2018…

Read More

Нехай вибачить добрий друг Енцо, що так вільно, в стилі Джером Клапка Джерома, обігруємо його присутність у нашому волонтерському екіпажі. Він насправді милий і життєрадісний чоловік, який з головою поринув у вивчення України. Київ, Львів, Харків, Одеса, Канів… Чого ще не вистачало італійському фотографу-фрілансеру? Так, поїздки на Схід. Енцо прагнув там побувати, а нам було цікаво спостерігати за його реакцією. На жаль, нашому другові з Апеннін ми не могли гарантувати найменшого комфорту, оскільки наш автомобіль нагадує підводний човен часів ІІ Світової війни. Потрібно було в нього завантажити таку потрібну для…

Read More

Заступник командира 1 механізованого батальйону 72 ОМБр старший лейтенант Руслан Сулименко зустрів війну на посаді головного старшини бригади. Але не став відсиджуватися в пункті постійної дислокації і вирушив з 1 МБ на Схід. В 2014 році йому довелося побачити різне: доброзичливість і підступність, героїзм й боягузство. В інтерв’ю він згадав події тепер вже того далекого року, коли українська армія змогла оговтатися від важких поразок і зупинити ворога. Як сталося, що головний старшина бригади сів на БМП і вийшов в район? Яка була ваша мотивація? По-перше, в країні почалося казна-що. А коли…

Read More

В жорстокій розвазі людства полюванні є термін «I suggest to kill two Woodcockwith one stone», тобто «Вбити одним патроном двох вальдшнепів». Режисер Вінницького академічного музично-драматичного театру ім. Садовського Тарас Мазур не мисливець, але в творчому плані б’є без промаху і влучив. В самісіньке серце глядача влучив своєю виставою «За двома зайцями» та підтвердив своє реноме багатогранного постановника. Після «Вільяма… нашого… Шекспіра» (с) він повернувся до української класичної комедії Михайла Старицького. «І що ж можна нового знайти в ставленій-переставленій п’єсі?..», – спитаєте ви. І я, наслідуючи старого Паніковського, відповім: «Поїдьте у…

Read More

Біла Церква — місто, що знаходиться на 70-му кілометрі по трасі Е-95, відрізняється своєю особливою красою і цікавим архітектурним стилем. Так вважає італійський фотограф Енцо Дель’Аква (Enzo Dell’Acqua), який протягом місяця не полишав свого спорядження, намагаючись віднайти найцікавіше для своїх кадрів. Ідея створення фотоальбому, який вбере в себе найцікавіші місця Білої Церкви і буде виданий двома мовами, належить видавництву Час Змін Інформ, справа стояла лише за спеціалістом, який візьметься за справу. Не дарма кажуть, що все в житті відбувається в правильний час, адже саме у серпні в Білу Церкву завітав фотограф…

Read More

Саме в ці дні шість років тому в славнозвісному Донецькому державному аеропорту ім. Прокоф’єва тримали оборону бійці 72-ї бригади. Разом із 3-м полком спецназу вони писали перші сторінки героїчного епосу про звитягу «кіборгів». Ми продовжуємо знайомити читачів із розповідями учасників боїв у ДАПі. 2014 рік. Розвідник, який дітьми не прикривався Війна для вас почалася в березні 2014-го? Так. В армію я потрапив у березні 2014 року. Пішов добровольцем. Мене не хотіли призивати, бо в сім’ї троє дітей. Також не підходила військова спеціальність – розвідник, а потрібні були механіки-водії. І десь…

Read More

Было это в далеком 1933 году. Заехал Сталин к своему другу академику Лысенко на опытную агрономическую станцию узнать, как обстоят дела с селекцией злаков. Как водится в таких случаях, академик Лысенко организовал для вождя экскурсию по станции и рассказал об успехах в селекционной работе. Вождь остался доволен тем, что увидел и услышал. Перед отъездом он раскурил свою трубку и сказал Лысенко: – Спасибо тебе, дорогой Трофим Денисович, за полезную экскурсию и интересный рассказ. Теперь я знаю, как важно в нашем деле вовремя сажать и пропалывать, пропалывать и сажать! (може, і…

Read More

Це інтерв’ю планували опублікувати ще зимою 2018 року. Але Руслан Єсюк загинув, виконуючи службовий обов’язок в ніч на 4 грудня 2017 року. Слухати голос людини в диктофонному запису, яку знав, поважав і якої вже немає, було дуже важко. Але ми мусили завершити цей матеріал, як пам’ять про скромного, достойного чоловіка, чиє життя обірвалося в самому розквіті. Де вас застала війна? У лютому 2014 року я проходив перепідготовку, оскільки раніше підписав контракт на проходження служби у резерві. Тренувалися ми на полігоні у Великополовецькому. Кілька разів нам продовжували перебування на полігоні. Зі…

Read More

Оголошений не здоланим іспанським грипом президентом Володимиром Зеленським карантин не завадив проведенню Маршу добровольців. На площу перед Михайлівським Золотоверхим собором люди почали збиратися задовго до визначеного часу. Приходили поодинці, по двоє, групами. Якось одразу можна було вирахувати тих, хто просто гуляв Середмістям Києва і тих, хто цілеспрямовано йшов на марш. Напередодні прогнозувалося, що збереться кількасот людей. Реальність була іншою. Площа була переповнена бійцями. Саме так. Адже всі хто прийшов – добровольці, ветерани ЗСУ, волонтери, небайдужі українці є бійцями опору капітуляції. Посеред площі стояв автомобіль із звукопідсилювальною апаратурою. На його дах…

Read More

Професор Преображенський, персонаж роману талановитого українофоба й уродженця Києва, радив не читати під час обіду радянських та й взагалі ніяких газет. Про цензуру соціалістичної преси та і російської можна говорити довго, але нам ближчі свої реалії. Без інформації обійтися не можна, а вона часто досить дозована. Події середини січня поблизу умовного Оріхового, що на Луганщині були тривожними. «Уставші» їх просто не помітили, а тим, кому не байдужа доля країни, був незрозумілим хід подій. Чому раптом ЗСУ та російські загони вв’язалися у «махач». Сайти МОУ та оперативних командувань були скупі на повідомлення…

Read More