584 читачів

Територіальна оборона. Хочеш миру – готуйся до війни

8

Збройна агресія Російської Федерації є завершальним етапом цілого комплексу попередньо проведених спецоперацій у політичній, соціальній та культурних площинах і стала справжнім шоком для українського суспільства. Ціною самопожертви особового складу ЗСУ та іррегулярних військових формувань (добровольчих батальйонів) вдалося зупинити ворога після серії тяжких поразок аж в лютому 2015 року. Окуповані території та великі втрати в живій силі стали жорстоким підтвердженням крилатого вислову римського історика Корнелія Непота «Хочеш миру – готуйся до війни».

Стабілізації лінії фронту дала змогу почати розбудову нового компоненту Збройних сил України, а саме військ територіальної оборони. З 2018 року відбувається формування бригад тероборони. Не оминув цей процес і Білу Церкву, де на базі міста і Білоцерківського району утворено батальйон ТРо. Серед інших завдань, які стоять перед батальйоном, чи не найголовнішими є «охорона та оборона важливих об’єктів і комунікацій, а також боротьба з диверсійно-розвідувальними силами, іншими озброєними формуваннями агресора та антидержавними незаконно утвореними озброєними формуваннями».

Ранок… «Зараз ми заберемо старшину, речі та поїдемо на базу. Сьогодні заняття на заміській базі», – говорить один із тербатівців. Він, як і старшина, зовні нічим не відрізняється від звичайного військовослужбовця. Той же «піксель», ті ж «берці». А хто з вас звертає увагу на шеврон? Ми приїжджаємо в один із непомітних провулків міста й завантажуємо бронежилети, трохи сухих дровенят, лопати, чай і пластиковий посуд. Хоч сонце і починає пригрівати, але гарячого посьорбати завжди було не зайвим.

Напередодні випав сніг, тому по слідах численних автомобілів видно, що ми будемо не перші на базі. Так і є. Позашляховики, седани, мінівени, шкільні автобуси приїхали сюди не лише з Білої Церкви, а й з колишніх навколишніх районів. Місце для паркування знайти досить важко. На місці збору батальйону встановлюється прапор, а поруч починає диміти похідна плитка, щоб заварити чай.

«Шикуйся!» – командує комбат. Він вирізняється не лише погонами, а й поставою, впевненими нотками в голосі та екіпіюванням. Воїнство починає вишиковуватися в три шеренги. Серед характерного кольору камуфляжу в шеренгах є й вкраплення людей в цивільному вбранні. Око й лінзи фотоапарату фіксують кількох знайомих. З кимось перетиналися на Майданах, комусь привозили допомогу на східний фронт, хтось знайомий з соціальних мереж. Багато хто відчуває відповідальність за захист Батьківщини і тренується її боронити.

Тим часом комбат визначає навчальні місця і скликає інструкторів. Їм завдання конкретизуються. Сьогодні, крім стрільби, буде тренування по несенню служби на блок-посту, надання медичної допомоги при пораненні, інженерно-саперна підготовка. Особовий склад ділиться на чотири групи й вирушає на навчальні місця. Ароматний дим нагадує тербатівцям, що вони завжди зможуть зігрітися гарячим чаєм.

Як не крути, а всіх цікавить зброя. Тому одразу рушаємо до стрільбища. Туди можна потрапити лише пройшовши інструктаж та тренування. Який би в кого настріл не був, а повторювати основні правила потрібно до рефлекторності. Тому ніхто не ремствує. Всі дисципліновано займають позицію для стрільби лежачи, пристебують порожні магазини, брязкають затворними рамами і клацають спусковими механізмами. В кожного другого трапляються помилки, які усуваються шляхом повторення вправи. Хтось порушив послідовність дій, інший не кинув затворну раму й патрон не дослався в ствол. Інструктори власним прикладом показують, як усувати помилки й просять виконати вся, як треба.

На вогневій працюють по чотири чоловіка. Кожному стрільцю видається магазин з 11 патронами. На плечі лягає плитоноска, а на голову вдягається шолом. Більшість тербатівців стріляють лежачи. Лише дехто стріляє з коліна або стоячи. В бронежилеті з незвички стріляти не досить зручно – лікті провисають в повітрі, та ще й шолом потрібно ретельно припасувати на макітрі. Три одиночних, а далі короткі черги. Ось і вся вправа. Кілька секунд і стрілянина вчухає. Треба бігти до мішеней і перевіряти результати. Вправа радше для того, щоб руки не забували зброю. 11 патронів – це ні про що. Лише на повноцінному виході на полігон і занять з врахуванням специфіки завдань тербатальйону, з кількома вистріляними магазинами дадуть реальне відчуття зброї, як продовження самого себе. Але для цього потрібен прийнятий відповідний закон й забезпечення згідно цього ж закону. Сподіваємося…

7

На інших навчальних місцях робота теж кипить. Біля блок-посту не так цікаво, бо працювали без макету, а от медицина порадувала. В кожній з груп були ветерани російсько-української війни. В лінійних частинах вони проходили курси надання першої допомоги при пораненнях, особливо ті, кого інструктували спеціалісти з НАТО. Тому, коли санінструктор визивала когось зображувати «тіло», то ставало гаряче. Близько 90 % смертей в бою відбуваються до того, як поранені дістануться медичної установи. Більшість з них несумісні із життям (обширна травма, обширна травма голови тощо). Проте деякі стани, такі як кровотеча з рани на руці або нозі, напружений пневмоторакс і проблеми з дихальними шляхами можна усунути на полі бою. Призначеного «пораненого» крутили по-різному. Згинали ноги, створюючи упор, при перевертанні на живіт, бо той, хто в комі залишається лежати на спині, обов’язково помре за 5 хвилин. Сперечалися, як оптимально визначити місце поранення, наявність дихання тощо. Тягнули «тіло» по талому сніжку, імітуючи евакуацію. Ці знання і в повсякденному побуті можуть стати в нагоді, не кажучи про збережене життя в бойових умовах.

Цікавий матеріал був і по інженерному забезпеченню та мінній справі. Численні макети вибухових пристроїв, зброї давали уявлення, як ними користуватися, який принцип їхньої дії. Хто озброєний знаннями, той може вчасно розпізнавати небезпеку.

DSC_0232

Поступово групи роз’їжджалися. І по мірі того, як порожніла навчальна база, виникали певні думки. В Україні питання створення територіальної оборони перебуває в зародковому стані, хоча війна триває вже восьмий рік. Те, що відбулася стабілізація фронту на території Луганської та Донецької областей не повинно заспокоювати. Ворог може атакувати там, де ми не сподіваємося. Реально, ми не готові до російського вторгнення. У нас не створені матеріальні бази для автономних дій тербатальйонів згідно з визначеними завданнями. Можна не говорити про зброю. Досвід показує, що майже ніколи новітні її зразки не потрапляють у подібні структури. Але потрібні непримітні пікапи та позашляховики, яким ціна по дві-три тисячі доларів на західних ринках. Щоб за необхідності вони могли виїхати з численних, Богом забутих гаражних кооперативів й забравши групи, доставити на виконання завдання. Потрібно відпрацювати тактику дій в міських умовах, тренувати водіїв, розрахунки гранатометів. Потрібні закладки продуктів та медикаментів у лісах та балках. Потрібно вивчати досвід не лише боїв на Донбасі, а й сирійський досвід тощо. Але поки тероборона діє згідно тієї нормативно-правової бази, яка існує.

Захист рідної землі – життєва необхідність. Терор окупантів, як правило, тотальний. Відсидітися в окупації не вийде. Тому, щоб захистити свої сім’ї потрібно вміти захищатися. Чоловіки мають вправно поводитися зі зброєю, а тероборона дає гарні навички.

З приводу проходження служби в батальйоні ТрО звертатись до Білоцерківського ОМТЦК та СП (військомат) кабінет 13 , вул.Павліченко 14, тел. (04563) 5-13-45

Сподобалася стаття?
Найкращий “лайк” 30 грн.

Приват Банк: 4149 6293 1597 2810 (Тетяна Виговська)

МоноБанк: 4441 1144 2557 1963 (Тетяна Виговська)

ПУМБ: 4314 1402 0210 6529 (Тетяна Виговська)

Цей проєкт реалізовується на волонтерських засадах великими патріотами свого міста, просвітянами, волонтерами, засновниками видавництва “Час Змін Інформ”  Тетяною Виговською та Костянтином Климчуком

Чим більше “лайків” – тим більше цікавого контенту (репортажів, інтерв’ю, історичних матеріалів, актуальних новин тощо) про наше славетне місто Білу Церкву! Запрошуємо меценатів до співпраці. Телефон для довідок: 097 931 66 47 (Костянтин Климчук)

Коментарі

коментарів

Related posts

Leave a Comment

Увійти за допомогою: