4,168 читачів

Репортаж з гайковим ключем в руках, або Непомітний батальйон зсередини

DSC_0610

Про життя бойових бригад писати легко і складно водночас. Легко – бо якщо вистачить сміливості й буде воля командування, то можна вибратися в польові укріплення, наробити фотографій і додати короткий опис з коментарем. Складно – це якщо потрібно зрозуміти  весь спектр функціонування військового організму.

Прокатайте на язику коротке слово «рембат» і ви відчуєте присмак металу з післясмаком мастила. Відчуєте аромат пального й диму від зварювання металу. Побачите засмальцьовані комбінезони ремонтників, мереживо патрубків та дротів механізмів. Почуєте брязкіт гайкових ключів та рев відремонтованої техніки.

DSC_0522

Велика територія рембату нагадує плац бригади в пункті постійної дислокації. Тут не побачиш грандіозних шикувань, але можна побачити маневри БМП, БРДМ, вантажівок. Йдемо у супроводі заступника командира бригади з озброєння. Підполковник Костянтин Мироненко не лише показує підпорядковане йому «господарство», а й встигає дати розпорядження: «Зніміть з машини ПКТ і віддайте його на обслуговування!».

DSC_0534

Біля боксів проводиться обслуговування «бардака» (офіційно броньованої розвідувально-дозорної машини БРДМ). В башті встановлені кулемет Калашнікова й великокаліберний КПВТ. Отого брата-«покемона» калібром 7,62 й потрібно віддати зброярам. «У нас тут роти займаються відновленням автомобільної та бронетехніки, а також проводимо обслуговування та ремонт стрілецької зброї», – продовжує підполковник і заводить нас в «акумуляторну». – Акумулятори списуються по строкам, коли минуло п’ять з половиною років, або по напрацюванню машини, моторесурсу. Тут у нас автомобільні акумулятори, АКБ до БМП та інші. На початок 2014 року у нас була просто критична ситуація з акумуляторами. Тоді люди привозили АКБ машинами, щоб бойова техніка могла вийти на виконання завдання. А до 2014 року отримати щось по акумуляторам було майже неможливо».

Тим часом на подвір’ї гарчить відремонтована БМП. З іншої якраз мають знімати двигун. ЗІЛ-131 зі стрілою заїжджає в бокс. Кілька чоловік чаклують біля двигуна. З’ясовуємо, що це досить складна операція. Установка двигуна в БМП менш складна процедура. Якось в бригаду приїхала інспекція. Вона була здивована, з якою швидкістю і злагодженістю працювали ремонтники «чорних запорожців». Нам випала нагода передивитися на власні очі цю роботу. Двигун зачеплений тросами. Два чоловіки відкручують гайки і знімають патрубки. Третій керує роботою крана. ЗІЛ не лише піднімає та опускає стрілу, а ще й має відкотитися на кілька сантиметрів, а потім знову дати трохи вперед. Побігли по канавках блоків троси й двигун почав поволі підніматися. Ось він завис у повітрі, а потім плавно опустився на долівку. Демонтаж виконано.


Тим часом позаду ревонула «беха» і зірвалася з місця. Машина набрала швидкість і здійснила кілька маневрів на «плацу». Потім стрімко наблизилася до боксів й зробила «поліцейський розворот». Підполковник пообіцяв за такі викрутаси дати «нагоняй», проте по обличчю механіка-водія було зрозуміло, що той не отримає ніяких «оргвисновків».

DSC_0581

Неподалік майстерень поставлено ваговоза «Урал». Переднє ліве колесо у нього вирване силою вибуху. «Машина наїхала на протитанкову міну. Три чоловіка, які сиділи в кабіні, отримали контузію. Щастя, що це був саме «Урал», а не КамАЗ. Кажуть, що у водіїв капотних автомобілів попереду ще два метри життя в запасі. Ворог засік місце підриву і почав мінометний обстріл. Посилати евакуаційну команду до підбитого авто було небезпечно. Машину витягували через посадку лебідкою, а далі підчепили колісним евакуаційним тягачем. Поранені були доставлені в госпіталь. Наступного дня сапери провели розвідку і виявили протитанкове мінне поле. «Урал» чекає своєї черги на ремонт. Рама залишилася неушкодженою, а значить, машина підлягає ремонту.

До речі, про автомобілі. Нові машини, які були отримані на бригаду, багато хто не хвалить. Фактично це білоруський МАЗ, важка і повільна машина. Досить проблемна в плані забезпечення запчастинами. Збирається на стапелях з комплектуючих на 70% іноземного виробництва. Військові більше хвалили кременчуцькі ваговози. Бачили два МАЗ-Богдан. Один з них вже потребував ремонту трансмісії.

Заглянули і в інші майстерні. Є зварювальні пости, а також «технічка» з верстатами. Токарний станок, свердлильний, заточний. Є інструмент для роботи. Клинові з’єднання токарного станка трохи люфтять і вимірювальний інструмент трішки зношений, але роботи тут виконуються по 3-4 розряду, тож недоліки не критичні.

DSC_0718

DSC_0761

Дуже цікаво було потрапити в зброярські майстерні. Побачили модернізований ДШК, з удосконаленим спусковим механізмом, прицільними пристроями, дульним тормозом-компенсатором та станком. З нього можна вести вогонь, причепивши тепловізійний приціл. Завдяки вдосконаленням «теплік» не виводиться з ладу після кількох черг. «Арчери», які встановлюються на ДШК, дуже дорогі й коштують до 1 500 000 гривень, тому модернізація була життєво необхідною. Потримали в руках і модифікований АКМ. «Калаш» обладнано коліматорним прицілом, накладками і прикладом з композитних матеріалів, руків’ям перед магазином, підствольником і планками Пікатіні. У військах потім бачили такі варіанти автомату в бійців.

DSC_0682_1Але найголовніше в роботі рембату – це люди. Вони є різні. Одному з водіїв дали вкладиші під колінвал. Їх потрібно було промити від солідолу, але чоловікові було «в западло» займатися брудною роботою, тож він кинув їх у вогонь, аби мастило обгоріло. Так і сталося, але одночасно змінилися характеристики металу і вкладиші можна було викидати в смітник. «Якщо бойова машина приходить в ремонт, то в незалежності від характеру поломки чи ушкодження ми знімаємо й обслуговуємо зброю, систему управління вогню. Все має працювати, як годинник!», – підводить підсумок заступник командира бригади.

І справді, якщо кожна людина на своєму місці виконує роботу чесно, то і на фронті буде легше вражати ворога. Ремонтники – люди непомітні, але коли зброя не підводить, техніка справна – то це є гарантія збереженого життя. Може, й не одного.

Автор Костянтин Климчук.
Фото Тетяни Виговської

Сподобалася стаття?  Найкращий “лайк” 30 грн.

Приват Банк: 4149 6293 1597 2810 (Тетяна Виговська)

МоноБанк: 5375 4114 0841 7017 (Тетяна Виговська)

ПУМБ: 4314 1402 0210 6529 (Тетяна Виговська)

Аваль: 4149 5100 9504 8049 (Тетяна Виговська)

Цей проект реалізовується на волонтерських засадах засновниками волонтерської групи “Час Змін”.
Кошти будуть використані на збір інформації, відрядження інтерв’юерів та видання книги, в яку, зокрема, увійде і ця стаття. Напишемо “Літопис новітньої історії 72 ОМБр” разом! Запрошуємо меценатів до співпраці! Телефони для довідок: 097 931 66 47 (Костянтин Климчук), 063 782 10 10 (Тетяна Виговська)

Коментарі

коментарів

Related posts

Leave a Comment

Увійти за допомогою: