2,534 читачів

Степан Бандера, як лакмусовий папірець українськості

бандера 2

Мало чиє ім’я викликає стільки різнополярних думок, як Степана Бандери, провідника Організації Українських Націоналістів

Для частини населення України він беззаперечний герой, а для іншої – синонім абсолютного зла. В справі демонізації імені Бандери головну роль грала Комуністична партія СРСР, якій вторували всі підпорядковані їй інституції. Нагадаємо, що КПСС в Радянському Союзі мала нічим не обмежену владу, тож всі зусилля пропагандистського апарату, освітньої системи, культура були спрямовані на ліплення в свідомості народу образу Бандери-зрадника, Бандери-вбивці, Бандери-фашиста. Справу комуністів продовжили вилощені московські політтехнологи, які виконують замовлення нащадків Сталіна по реставрації Радянської імперії. І варто зазначити, що їхня ідеологія ще спрацьовує.

Сама по собі ця психологічна війна не нова. Так само шельмувалися імена Івана Мазепи, Симона Петлюри. Тож багато поколінь українських патріотів автоматично отримували ярлика «мазепинець» чи «петлюрівець» і піддавалися репресіям. Князь Меншиков вирізав Батурин й інші міста України, тисячі українців було вислано гнити в Сибір, сотні тисяч були розстріляно під час Великого терору з формулюванням «петлюрівець», а щоб не витрачати набої та докорінно винищити українство, Москва організовувала геноцид голодом у 1931-33 та 1947 роках. Мазепі, Петлюрі й Бандері звірства подібні московським і в голову не могли прийти. А росіяни проливши ріки крові й, заселивши спустілі терени, ще й вимагали називати їх браттями. І українці, нехай не всі, їх так і називали.

Більшість тих, хто вважає Бандеру «каратєлєм» та «фашистам» уявляють керівника ОУН лісовиком у СС-івському мундирі й пістолет-кулеметом МР-40 в руках. Ну, такими зараз і вояків добробатів і ЗСУ змальовує путінська пропаганда. Насправді Степан Бандера ніколи не вдягав жодного мундира. Бо був українцем. Він принципово відмовлявся відповідати на запитання суддів під час процесу Речі Посполитої проти членів ОУН, які у відповідь на репресії здійснили аттентат проти міністра Перацького. Степан Бандера приймав політичні рішення, планував розвиток боротьби за відновлення держави Україна. От тільки вибір союзників був обмеженим, точніше їх просто не було.

бандера 1Так само незрозуміло, чому більшість «совків» зараховують Бандеру до списків «зрадників». Бандера ніколи не був громадянином СРСР. Це суто НКВДистські методи перекручувати факти. Так само росіяни сьогодні приписують своє громадянство українцям-заручникам Сенцову і Кольченку, які проживали в окупованому Криму, а тепер засуджені й ув’язнені в таборах Сибіру. Ставлення до цих людей, як до худоби, яка не має ніяких прав, окрім примусового визнання нового «хазяїна».

Похід частин РККА був пунктом плану розділу Європи між Гітлером і Сталіним. Вторгнення радянських військ на територію Західної України приніс незліченні страждання нашому народові. Були по-звірячому замордовані підприємці, священники, просвітяни, просто освічені люди. Варто лише згадати масові вбивства в тюрмах Галичини і Волині 22-24 червня 1941 року. Людей закидували гранатами в камерах, сікли з кулеметів на тюремних подвір’ях. Кати навіть не приховували свої звірства, поспішаючи втекти під крило комуністичних військових загонів.

Чомусь усі ті, хто на всі заставки лає Бандеру за так званий «колабораціонізм», не згадують той факт, що 30 червня 1941 року у Львові Степаном Бандерою, Ярославом Стецьком та іншими діячами радикального крила ОУН було проголошено про відновлення Української держави. Це був крок відчаю, аби заявити на право українців жити у незалежній країні. Репресії гітлерівців не забарилися. Бандеру було ув’язнено у концтабір Заксенхаузен, де він перебував до 1944 року.

В той самий час, коли німці лише оговтувалися від проголошення Української Незалежності, його батько, священик Української Греко-Католицької Церкви Андрій Бандера був розстріляний комуністичними чекістами в Києві. В концентраційному таборі Аушвіц було замордовано братів Василя і Степана. В 1944 році під час налагодження зв’язку між групами ОУН був застрелений чекістами 25-річний Богдан Бандера. Під час війни двох людоненависницьких систем нацистів і комуністів з сім’ї Бандер крім Степана вижили лише його сестри: Володимира, Оксана і Марта-Марія. Доводилося чути про особливі умови перебування Бандери у концтаборі. Так, його розмістили в бараку для політично важливих в’язнів.

Поряд із ним жахи концтабору розділяли соратник Ернста Тельмана, член підпільного ЦК Німецької компартії Ернст Шнеллер і його друзі — Маттіас Тезен, Густав Зантнер і Рудольф Мокрі. Степан Бандера знався також із німецькими борцями проти націонал-соціалізму Отто Гротеволем, Максом Рейманом і чехом Антоніном Запотоцьким. А особливо Бандера здружився в концтаборі із Оддом Нансеном, сином славетного полярного дослідника Фрітьофа Нансена.

Саме там, у Заксенхаузені, під впливом розповідей про боротьбу норвежців за незалежність мирними методами, відбувається переоцінка цінностей у методах ведення боротьби. Степан Бандера відмовляється від нацистської пропозиції очолити збройні українські легіони. Можливо саме тому він не дуже втручається (а це було й неможливо) у діяльність Української Повстанської Армії, якою вміло і героїчно командував Роман Шухевич. Зусилля Степана Бандери спрямовані на політичні зусилля по здобуттю Україною незалежності.

Увесь післявоєнний період присвячений інформуванню провідних політиків і націй світу про Україну, яка бореться, про Україну у вогні збройного повстання. Але сили нерівні й після важких поразок 1948-1950 років збройний опір затухає. Світ не хоче нових жахів війни. Заради України ні Америка, ні Європа не готові воювати із СРСР. Смерть Шухевича стала визначальною у придушенні повстання в Західній Україні. Степан Бандера переходить у підпілля, але через шість років його вбиває агент КГБ Богдан Сташинський. Згодом Сташинський розкаюється і втікає на Захід.

Степан Бандера є одним із найвідоміших українських політичних діячів за увесь історичний час. Його ім’я стало символом визволення для патріотів України і ненависним для проросійських мракобісів. Чи був він ідеальним, рафінованим героєм? Ні, але його життя, боротьба стали прикладом для кількох поколінь борців за волю рідного краю. Соромитися імені Бандери – все одно, що соромитися України. Хіба не цього хочуть російські вбивці? Ми не маємо права знову позбавити нас пам’яті. Інакше завтра для України може не настати.

Костянтин Климчук «Час Змін Інформ»

Коментарі

коментарів

Related posts

Leave a Comment

Увійти за допомогою: