Категорія: Війна

Вдома хліб смачніший, стіни рідніші, небо світліше і дощик рідніший. А якщо на пероні сотні людей зустрічають військовий ешелон, то будь-яка негода не сприймається прикрістю. Більша половина ешелонів вже розвантажилася в місті, а бійці оговтуються після бойової обстановки й готуються до міських урочистостей, призначених на неділю. Потяг з протитанковою артилерією і ротою розвідки білоцерківці чекали довго. Графік ешелону був поза розкладом, тож його пустили не південним напрямком, а через Полтаву. Чекали прибуття ще 1 листопада, але залізничники внесли корективи, і приїзд відбувся лише сьогодні. А люди приїхали зустрічати своїх рідних…

Read More

Це вже робилося не смішно. Огрядний чоловік намагався вхопити за рюкзак і відвести в міліцію: «Ти шо фотографуєш воєнну тєхніку? Це нєльзя! Ти шо шпіон?!» Від здорованя тхне перегаром і він налаштований рішуче. Різко розвертаюся, відштовхую чоловіка. «Не лізьте до нього, – зупиняє чолов’ягу військовий, – це не секрет, знімати можна». От і добре, можна тепер спокійно працювати. За десять хвилин до прибуття військового ешелону на пероні вишиковуються люди, які прийшли привітати вояків 72-ї бригади. Море квітів, тріпочуть полотнища синьо-жовтих прапорів, тримають тендітні руки намальовані привітання. Традиційно присутній Геннадій Дикий,…

Read More

Втягнулися. І це добре, бо ще вчора були побоювання, чи прийдуть білоцерківці на світанні зустрічати 2-й мехбат, який тримав оборону біля Верхньоторецького. Прийшли і кожен вояк був винагородженний букетами квітів і вітальними словами. Молодці освітяни, гарно працюють. Та й прості білоцерківці не підвели, встали раненько, щоб особисто зустріти героїв. Навіть пасажири електропотягу, які приїхали на роботу, чи в інших справах, не поспішали розходитися з вокзалу й долучилися до святкувань. А над шеренгами батальйону гордо майорів прапор Чорних Запорожців. Стоять на платформах грізні «бехи», які «насипали» ворогу «подаруночків» не лише у…

Read More

Його не жахалися, не тікали у відчаї та розпачі… Ні, навпаки, сотні людей зустрічали танки та їхні екіпажі квітами і плакатами. Сьогодні школа №16, напевно, перевершила в плані «плакатного креативу» всіх, хоча традиційне вітання від «сонячних дівчат», які не пропускають жодного ешелону, залишається на вершині народної творчості. «Народ і армія єдині», «72 ОМБР – наші герої», «Спасибі за подвиг» – ці вітання йдуть від самого серця. Здавалося б, фрази давно відомі, але від того не перестають бути актуальними. З ними перемагали нацизм, переможемо й рашизм. Під час очікування військового ешелону…

Read More

Незважаючи на негоду, сотні білоцерківців зустрічали 3 мехбат і медроту Чорних Запорожців. Так, небо мжичило вологою. Так, вітер пронизував до кісток. Так, потяг спізнювався на кілька годин! Але жоден з кількасот присутніх на залізничному вокзалі Білої Церкви містян не висловив невдоволення. Всі прагнули сказати слова подяки, потиснути руку, подарувати квіти й обійняти героїчних бійців 72-ї бригади, які поверталися додому. Це вони тримали легендарну «Бутівку» й позицію «Зеніт». Це вони впритул підійшли до Донецька в районі селища Спартак. Вони високо піднесли синьо-жовтий прапор української бойової слави. І медики. Ті, хто надавав…

Read More

Гаряча і радісна пора прийшла в Білу Церкву в середині осені. Один за одним прибувають в пункт постійної дислокації ешелони з бійцями 72 ОМБР. Сьогодні на вокзалі було так само людно і шумно, жовто-блакитно й квітчасто. Так зустрічали підрозділи 1-го батальйону. Вдруге за добу білоцерківці вітали героїв. Цього разу оголошення по вокзалу звучали, як потрібно: не «вантажний потяг», а «прибувають герої». Не треба соромитися таких слів, вони лише маленька частина нашої вдячності захисникам. Читайте також: Чорна бригада повертається в Білу Церкву А хлопці ніби й не вірили, що ступають на землю…

Read More

Перший прийшов!!! Підрозділи 72 ОМБР імені Чорних запорожців повертаються в пункт постійної дислокації. Сьогодні вночі Біла Церква зустрічала 1-й батальйон прославленої бригади. На пероні, назважаючи на пізній час, людно. Чимало людей чергують на вокзалі вже дві години, боячись пропустити прибуття ешелону. «Мені тільки но подзвонили, що потяг рушив з Миронівки, – заклопотано каже радник міського голови Микола Антонюк, – ви ж самі знаєте, що він йшов поза розкладом і зазвичай потрібно враховувати затримки на вузлових станціях. Ми ж разом з вами не один такий ешелон зустріли». Надворі тепла і волога ніч.…

Read More

На запрошення працівників книгозбірні до студентів коледжу фінансів й аудиту та учнів ЗОШ №1 прийшли вояки, які брали участь в легендарній обороні Донецького аеропорту, а саме старший лейтенант Сергій Кузьмін та його однополчанин Сергій Яременко, які служили у 81-й Окремій аеромобільній бригаді. Вони розповіли про свій бойовий шлях в складі новоствореної частини та про важкі дні боїв серед уламків терміналів аеропорту, який став символом українського мистецтва війни та стійкості наших солдатів. Моторошно було дивитися на фотографії, зроблені Кузьміним. Картини цілковитого нищення, світлини загиблих друзів, вогневі позиції – все це не…

Read More

– …моризмичні війська України! – Що!? – Статирично-муристичні!.. – ЩО!!!???? – Гумористично-сатиричні війська України спеціального призначення! – О, з третього разу якось у вас склалося. Куди? – Додому гумориста веземо. – То чого до нас не привозите? – А що, у вас тут своїх анекдотів не вистачає? – Проїжджайте! Зазвичай «важкопрохідний» блок-пост у Кремінній залишається позаду. Обійшлося без трусу поліцейськими і обнюхуванням поліцейськими ж собаками. Про всяк випадок об’їжджаємо Слов’янськ і його контрольні пункти й вириваємося на пряму до Харкова, а згодом, і Києва. Дорога заколисує, але в напівдрімоті пригадуються…

Read More

Поки країна, вчергове розколовшись навпіл в своїх переконаннях, вирішувала відзначати пам’ять полеглих у війні з гітлерівською Німеччиною, чи святкувати річницю перемоги над нею ж, у волонтерів «Часу змін» вагань не було – потрібно виїздити на фронт. Туди, де українці протистоять армії, що керується химерно закрученою ідеологією – комунофашизмом. Та що тут дивного, адже той народ завжди радо нищив «нехристів», «інородців», «бандерівців». Тож допомогти нашій армії просто святий обов’язок. Після напруженого зимового періоду з’явився список нових потреб. Весна вже повністю вступила в свої пава з усіма її приємностями для хліборобів. То…

Read More

Чи варто було видавати роман з такою провокативною назвою? І видавати в той час, коли в українському суспільстві дедалі гучніше лунають голоси «уставших ат вайни», котрі скаржаться на свою втому, сидячи за столиками дорогих ресторанів, або вивчаючи можливості медіасистеми «Лексуса» в заторі на Бесарабці? Роман Ганни Ручай – не пропаганда війни, не її героїзація чи творення легенди. Це опис брудного бліндажу на блок-пості й людей, яких обставини звели разом у тісному просторі ями, невміло перекритої колодами. Ніхто з героїв роману не готувався до війни: ні мобілізовані, ні добровольці, ні професійні…

Read More

Близько 30 старшокласників Білоцерківської ЗОШ №1 прийшли поспілкуватися з представниками волонтерської групи «Час змін» та капеланом Василем Маляренком в читальний зал центральної міської бібліотеки Білої Церкви. У вступному слові її завідуюча Людмила Чупак навела статистику збору гуманітарної допомоги, яку організували працівники бібліотеки. Лише грошей було зібрано в 2016 році 11 000 гривень, а за чотири місяці поточного більше ніж 4 000 гривень і це не враховуючи інших матеріальних цінностей. Замість запланованих 40 хвилин учні близько години слухали розповідь гостей. Координатор волонтерської групи «Час змін» Костянтин Климчук розказав про події на фронті зими…

Read More

Війна. Останній аргумент королів і диктаторів. Український народ від часів імпульсивного князя ніколи не ходив «На ви!» на територію сусідів. А от на захист своєї рідної землі ставав завзято. Сьогодні обороняємося від московської орди з царем Путіним. В Білоцерківській спеціалізованій природничо-математичній школі І-ІІІ ступенів № 16 ім. М. О. Кириленка пройшов захід, під час якого школярі віддали шану полеглим від куль ворога воїнам АТО і Другої світової війни, живим захисникам батьківщини, їхнім родинам. Видавець і координатор волонтерської групи «Час змін» Костянтин Климчук представив школярам роман «На східному фронті є зміни»…

Read More

Нині добратися в зону бойових дій непросто. Зійшов сніг, а разом із ним «розтанув» асфальт. Якщо ще восени латки трималися в ямках того, що лише називається терміном «дорога», то тепер від них не залишилося і сліду. Але вдень і вночі тисячі автомобілів продовжують рухатися по аварійним ділянкам, остаточно їх знищуючи. Для Олександра Єременка таких поїздок в найгарячіші точки було дуже багато. Проте про них він згадує з гумором та ностальгією, нині лише емоційно висловлюється міцними словами. Тягнутися кілька годин на стокілометровому відтинку дороги між Чугуєвом і Донецькою областю не лише…

Read More

В школі-інтернаті для дітей з вадами слуху вшанували Небесну Сотню і воїнів АТО. В ці дні тривають урочистості присвячені третій річниці перемоги Революції Гідності. Саме в ці дні пішла на небо Небесна Сотня, розстріляна знавіснілими силовиками. Не забувають про це і в школі-інтернаті для дітей з вадами слуху. Нам, здоровим людям, буває важко висловити свої почуття і емоції, а дітям, з якими доля була жорстокою, ще важче. Тим цінніші їхні зусилля і труд педагогів в підготовці заходу. Видно було, що діти хвилюються, адже до них в гості прийшли учасники війни…

Read More

Волонтери “Часу змін” провели виховні години патріотизму в ЗОШ №16 Побут бійців, їхні подяки за допомогу, зруйновані міста й села і навіть фрагмент бойового зіткнення побачили школярі на власні очі в рамках виховних годин «Мужність і патріотизм». Просвітяни, волонтери «Часу змін» Костянтин Климчук і Тетяна Виговська близько двох годин спілкувалися з учнями щодо цих понять. Вони лише годину як повернулися з «промки» Авдіївки, але поспішили на зустріч в школу. Волонтери розказали про зародження руху допомоги українській армії, про стійкість і мужність солдатів і офіцерів, про їхні потреби і те, як…

Read More

Про це, чомусь, не надто охоче пишуть ЗМІ. Офіційні коментарі не вирізняються оригінальністю, коли виходять на камери офіційні спікери і нудно доповідають, що «…в результаті провокацій бойовиків… ми були змушені… з усіх видів дозволеної зброї… відкинули і зайняли рубежі». За цією казенщиною ховаються запеклі бої, біль втрат і тактичні перемоги, адже останнім часом підрозділи Збройних сил України захопили кілька важливих позицій на різних дільницях Східного фронту. Околиці Авдіївки стали ареною особливо запеклих боїв. Стрічки новин в соціальних мережах запістріли назвами і термінами «200», «300», «промка, «арта», «прилітає», «позиція»… І трагічні…

Read More