Танкіст Сергій Кириленко: Нас методично обстрілювала російська артилерія протягом 26 годин

1

Коли згадуєш далекий 14 рік, то розумієш, що все важливе залишилося епізодами, уривками, іноді без хронології, прізвищ і географічних назв. Ти пробуєш поновити все в пам’яті суцільною ниточкою, а це велике зусилля, виявляється. Особливо, коли війна не пройшла безслідно і залишила  шрам не лише у вигляді болісних спогадів, а ще й поранень чи контузій. Сергій Кириленко довго вагався на це інтерв’ю. А чи потрібне воно? Чи варто згадувати те, про що дуже хочеться забути? Хочеться, але не виходить… Авторам цього дослідження доводиться не лише долати часові простори у пошуках цікавих особистостей для книжки, а ще й мотивувати ветеранів на цю важку розмову, адже ми мусимо їхні спогади залишити для прийдешніх поколінь. “Але насправді, буде…

Read More

72 бригада. Повернення в Авдіївку

DSC_0327

Стародавні греки наслухалися ще більш стародавніх єгиптян і популяризували уявлення про циклічність часу. Так і 72 бригада імені Чорних Запорожців, подібно вченню античних стоїків, діє в згоді із законами гібридної війни. Тобто стійко, витримано, гідно, а головне атараксично-незворушно стримує агресію російських загарбників. Доля та воля командування розпорядилися так, що Чорні Запорожці повернулися на позиції в Авдіївці та навколо неї. Волонтери «Часу змін» Авдіївку відвідували не раз і не два. Найбільш запам’яталися перші поїздки в березні 2016 року і гаряча зима 2016-17, коли білоцерківська бригада захопила позицію «Алмаз» та відсунула фронт від шахти імені Бутова. Бригада лише кілька тижнів, як прибула на визначене місце. Йде обживання позицій. За три роки тут…

Read More

Зустріч з легендами 72 бригади

130408993_3526982430713014_399513326406770899_o

7 грудня в КЗ КОР «Центр творчості дітей та юнацтва Київщини» відбулася обласна конференція «Збройні сили України – на захисті Батьківщини» за участі легенд 72 бригади. Карантин вносить свої коректури, тому конференція пройшла в форматі телемосту. На зв’язку з Білою Церквою були Оперативне командування «Північ» з Чернігова, рій «Характерники» з Авдіївської школи №7. А доповіді робили учні ЗОШ №16, № 5 (Біла Церква) та вихованець гуртка з Богуслава. Це навіть важко було назвати конференцією, адже полковник Михайло Драпатий, підполковник Олександр Самарський, майор Андрій Кириченко є добрими друзями. А з Авдіївки підключалися до студії старший лейтенант Руслан Сулименко та підполковник Сергій Лисенко. Сергій Лисенко називає Михайло Драпатого не інакше, як «брат». Саме підполковник Лисенко організував…

Read More

Квадрокоптер для найкращої групи ССО, або як воює український “спецназ”

10

Спецназ… Ці війська овіяні легендами і чутками. Спецназівці в народній уяві – незламні вояки з гаслом «Іду на ви». Насправді ж… Насправді велика доля правди в цьому є. Хоча спецпризначенці все ж більше діють згідно правила «Тихо прийшов – тихо пішов». Міцні, статуристі хлопці з 8 полку ССО мають відкриті та привітні обличчя. Ось вони жваво обговорюють останні події свого життя, пересипаючи розмову жартами. Інструктаж і ось уже кілька груп виходять на тренування. Групи мінують ділянки території густо зарослих чагарником, з напіввгрузлими у землю бетонними блоками. Починається робота в тиші. Лише слабкий вітер хитає верхівки дерев, гублячись у кущах. І на умовній стежині з’являються групи. Йдуть тихо, слід у слід.…

Read More

Захисник ДАПу Тимофій Рудяк: Жалкую, що ми відпустили пропагандиста Грема Філіпса з Донецького аеропорту

Тимофій Рудяк

Саме в ці дні шість років тому в славнозвісному Донецькому державному аеропорту ім. Прокоф’єва тримали оборону бійці 72-ї бригади. Разом із 3-м полком спецназу вони писали перші сторінки героїчного епосу про звитягу «кіборгів». Ми продовжуємо знайомити читачів із розповідями учасників боїв у ДАПі. 2014 рік. Розвідник, який дітьми не прикривався Війна для вас почалася в березні 2014-го? Так. В армію я потрапив у березні 2014 року. Пішов добровольцем. Мене не хотіли призивати, бо в сім’ї троє дітей. Також не підходила військова спеціальність – розвідник, а потрібні були механіки-водії. І десь два тижні у військкоматі пооббивав двері й домігся, щоб мене призвали. Комісар подзвонив до комбрига Грищенка і запитав, чи потрібні…

Read More

Підполковник Сергій Лисенко: Якби ми тоді не дали відсіч, Маріуполь був би не наш і до сьогодні

Сергій Лисенко3

Травень 2014 року дав надію українцям. Коли в Одесі російським спецслужбам і їхнім найманцям не вдалося встановити свою владу, вони сподівалися реваншуватися через 9 днів у Маріуполі. Всі телеканали країни показали славетний стрибок бойової машини піхоти з синьо-жовтим прапором через барикаду сепаратистів. Цей стрибок символізував рішучість в боротьбі за територіальний суверенітет держави. Проте мало хто знає, що велику роль в зриві операції по взяттю в полон керівництва силових структур Маріуполя та захоплення приміщення РОВД зіграв підполковник Сергій Лисенко. Його ім’я згадується у звіті тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, але широкому загалу, на жаль, невідоме. Цим інтерв’ю ми стираємо чергову «білу пляму» в історії оброни України. Ви були начальником штабу 72…

Read More

Руслан Єсюк: Я бачив, як широкий лан жовтої пшениці перетворювався на переорану «Градами» чорну вивернуту землю

Реслан Єсюк

Це інтерв’ю планували опублікувати ще зимою 2018 року. Але Руслан Єсюк загинув, виконуючи службовий обов’язок в ніч на 4 грудня 2017 року. Слухати голос людини в диктофонному запису, яку знав, поважав і якої вже немає, було дуже важко. Але ми мусили завершити цей матеріал, як пам’ять про скромного, достойного чоловіка, чиє життя обірвалося в самому розквіті. Де вас застала війна? У лютому 2014 року я проходив перепідготовку, оскільки раніше підписав контракт на проходження служби у резерві. Тренувалися ми на полігоні у Великополовецькому. Кілька разів нам продовжували перебування на полігоні. Зі звісткою приїздив комбриг 72-ї бригади полковник Андрій Грищенко. Він повідомляв, що потрібно залишитися ще на відпрацювання навичок, а потім про…

Read More

Комбат Скатерной: Перемога прийде, якщо ти будеш зухвалий і сильний!

3

Розвідка завжди була на особливому становищі в армії. В дитинстві хлопчаки ходили в «рейди» по «ворожим» тилам, зачитувалися книгами про хоробрих вояків та могли цілодобово переглядати гостросюжетні кінофільми. Хлопчики виросли і в 2014 році стали на захист України. І тут вже не було оманливої військової романтики, а був солоний піт, міцний мат, паруюча кров, жорстокий ворог і фронтове братерство. Наша історія про командира 1-го механізованого батальйону 72 ОМБр, майора Віктора Скатерного, який вивчився на ракетника, а воювати почав у розвідці. Війна для Віктора Скатерного почалася, як і для багатьох, з сигналу тривоги. Калейдоскопом минали дні прийому особового складу з мобілізованих українців, формування і підготовка боєздатних підрозділів, переміщення в зону виконання бойових дій. Доводилося…

Read More

Дмитро Домарев: За «Слава Україні!» росіяни спочатку різали мені палець, а потім хотіли віддати на розтерзання біженцям

DSC_0966

Події липня і серпня 2014 року, відомі як бої на Східному кордоні України чи «Південному котлі»,  стали одними із найдраматичніших в новітній історії України. Саме там ЗСУ зазнали болючої поразки. Тоді країна дізналася про атаки «градів» та авіанальоти, артилерійські обстріли й масові прориви державного кордону сепаратистами, проросійськими найманцями і регулярною армією Російської Федерації. Загинуло більше сотні військовослужбовців, була знищена майже вся бойова техніка батальйонно-тактичних груп 28-ї, 51-ї, 79-ї, 24-ї, 72-ї та інших бригад. Тоді ж був здійснений прорив з оточення батальйону під командуванням Михайла Драпатого. І це стало однією з яскравих сторінок війни. І до сьогодні рейд батальйону Драпатого ставлять в приклад, як символ героїзму. На противагу цьому вихід 1-го…

Read More

Золоте у фокусі уваги, або Користь від офіційних звітів

Золоте

Професор Преображенський, персонаж роману талановитого українофоба й уродженця Києва, радив не читати під час обіду радянських та й взагалі ніяких газет. Про цензуру соціалістичної преси та і російської можна говорити довго, але нам ближчі свої реалії. Без інформації обійтися не можна, а вона часто досить дозована. Події середини січня поблизу умовного Оріхового, що на Луганщині були тривожними. «Уставші» їх просто не помітили, а тим, кому не байдужа доля країни, був незрозумілим хід подій. Чому раптом ЗСУ та російські загони вв’язалися у «махач». Сайти МОУ та оперативних командувань були скупі на повідомлення з місць «поблизу Оріхового». Тому довелося трохи пошукати інформації у відкритих джерелах. Ключ до роз’яснення дає звіт ОБСЄ №14/2020. В…

Read More

Позивний “Злий”: Не бояться лише дурні, але командир не повинен показувати свій страх

8

Ця історія про одного з тих українців, які розкрили свої найкращі якості у суворих умовах війни. Роман Кліпач міг би відсидітися в тилу, але у найкритичніший момент новітньої історії України не залишився просто спостерігачем. З перших днів протистояння він з пригодами буквально проривається на російсько-український кордон до місця служби. А далі було все: мінометні обстріли, прильоти “градів”, танкові проририви і вихід з оточення. Колишній рядовий батальйону територіальної оборони нині командує першою ротою першого механізованого батальйону 72 ОМБр імені Чорних Запорожців. Ця механізована бригада стала по-справжньому “чорною” для ворога, раптово з’являючись на найбільш важких ділянках російсько-українського фронту. Лейтенант Роман Кліпач є одним із тих, хто робить свою важку роботу чесно і по-чоловічому…

Read More

Репортаж з гайковим ключем в руках, або Непомітний батальйон зсередини

DSC_0610

Про життя бойових бригад писати легко і складно водночас. Легко – бо якщо вистачить сміливості й буде воля командування, то можна вибратися в польові укріплення, наробити фотографій і додати короткий опис з коментарем. Складно – це якщо потрібно зрозуміти  весь спектр функціонування військового організму. Прокатайте на язику коротке слово «рембат» і ви відчуєте присмак металу з післясмаком мастила. Відчуєте аромат пального й диму від зварювання металу. Побачите засмальцьовані комбінезони ремонтників, мереживо патрубків та дротів механізмів. Почуєте брязкіт гайкових ключів та рев відремонтованої техніки. Велика територія рембату нагадує плац бригади в пункті постійної дислокації. Тут не побачиш грандіозних шикувань, але можна побачити маневри БМП, БРДМ, вантажівок. Йдемо у супроводі заступника командира…

Read More

Золоте, яке не блищить, або Доба в сіруватій зоні

TSR Watermark - 4346

Надія… Ключове слово сьогоднішньої ситуації в країні. Сподівання на краще життя, яке пов’язане із закінченням неоголошеної і не проголошеної війни з північно-східним політичним покручем – Московською державою. На нашому боці сила правди, а московіти виступають з позицій «правди сили». А ще в багатьох українців є надія на те, що їхні співгромадяни матимуть розуміння про необхідність, зціпивши зуби перебороти одвічного ворога, який протягом століть нищив паростки державності України. Надія живе. Поїхали… Універсальний початок багатьох задумів і справ. Поїхали і ми. На схід України. Черговий раз із волонтерським візитом та гуманітарним вантажем. Бригада Чорних Запорожців давно вже на позиціях, тож потрібно допомогти землякам. Ні, просвітяни не втомилися допомагати і розумні люди, які…

Read More

Будемо знайомі. Командир 72 бригади імені Чорних Запорожців полковник Артем Богомолов

1641

Посеред весни стало відомо, що у славетної 72-ї бригади буде новий командир. В країні триває війна із Росією, як не називай різноманітними абревіатурами військові дії на Сході України – АТО, ООС… Якщо за умов мирного часу комбриги очолювали військові частини мало не по десятку років, то тепер ситуація змінилася. Українська армія отримала нову когорту офіцерів, які яскраво проявили себе в плануванні і проведенні бойових операцій, опанували тонкощі надзвичайно складної штабної роботи, очолювали підрозділи, які здійснювали прориви з оточення і робили рейди ворожими тилами на тимчасово окупованих територіях. Саме вони й складають ту основу, на якій розбудовується новітня українська армія. Ім’я полковника Артема Богомолова не надто відоме широкому загалу, тож ми заповнюємо…

Read More

Волонтери «Часу змін» змінюють країну

14500651_516514168545583_5420296721362557746_o

Волонтерська група «Час змін» організувалася в осередку Білоцерківської «Молодої Просвіти» під час Революції Гідності. Всі її члени займали активну позицію і брали участь в подіях на Майдані. Тоді ж кілька молодопросвітян були поранені під час боїв на вулиці Грушевського. Зокрема, Олексієві Шатнюку осколком світлошумової гранати вибило око. Олексія вдалося витягти з лікарні, де йому загрожувало викрадення «тітушками» й евакуювати в Литву. Там була проведена операція і протезування. Для того, щоб оплатити операцію, волонтерами було зібрано понад 1000 доларів. Новий поштовх в діяльності волонтерської групи дала агресія російської Федерації проти України. Саме тоді група й отримала назву «Час змін». Вони опікувалися Білоцерківським зенітно-ракетним полком. Група збирала кошти на пошиття розвантажувальних жилетів,…

Read More

Оновлена армія. Від їдальні до казарми

ава

Нещодавно в Білій Церкві з робочим візитом перебував Президент України Петро Порошенко, відвідав відремонтовану їдальню, «зняв пробу» солдатського харчу, оглянув будмайданчик, де йде будівництво казарм нового типу та перевірив хід робіт. Президент поїхав, а інтернетспільнота (а де ж іще обмінятися думками, анонімно і явно) розділилося на два традиційні українські табори – «зрада» VS «перемога». Не бажаючи впадати в крайнощі, вирішили пересвідчитися в справедливості оціночних суджень коментаторів. Тим паче, що в старих казармах бували і не раз, тож порівняти умови «до» і «після» буде досить легко. Тим паче, що 72 бригада, а точніше її прес-служба сама запросила відвідати пункт дислокації частини. Тож welcome до солдатської їдальні та казарми разом з журналістами  «Час Змін…

Read More

На білоцерківську землю прибули охоронці неба і золоті руки, а привітав їх патріот з Донбасу, поет Микола Джміль

51075932_949764498553879_4785700994996502528_o

Здавалося, що антирекорд з перебуванням військового ешелону в дорозі вже не встановити, але Укрзалізниця не бачить перепон для його побиття. Цього разу потяг затримався більше ніж на добу від його попереднього, орієнтовного часу прибуття. Кожну годину небайдужі люди переписувалися у месенджерах, телефонували одне одному, і ось нарешті встановлено остаточний час приїзду. Порожній ще п’ять хвилин тому залізничний вокзал заполонила людська хвиля. «Не знімайте мене, я тут нелегально», – говорить чудова жінка, яка потайки залишила робоче місце, щоб привітати захисників. Білоцерківці на ходу передають з рук в руки букети квітів, готують яскраві плакати. «Де рушник? Де дівчата?» – запитує пані Людмила, яка не пропустила жоден ешелон й координує всі зустрічі, щоб…

Read More

Міцна броня і великі калібри зможуть відпочити. Зустріч 6-го та 7-го ешелонів

50824443_949182761945386_1738951134808113152_o

Майже екватор прибуття військових ешелонів бригади Чорних запорожців в пункт постійної дислокації. Незважаючи на неузгоджений графік руху, потяги регулярно приїжджають в Білу Церкву. Так само не зменшується потік людей, які у будь-який час доби приходять привітати вояків з поверненням додому. Вже створилася певна система оповіщення, яка практично не дає збоїв. Ніби по ланцюжку чи концентричними хвилями розходиться інформація соціальними мережами у вигляді повідомлень у месенджерах, СМС, телефонних дзвінків. І за лічені хвилини порожній вокзал заповнюється людьми. В руках квіти і прапорці, саморобні плакати і букети квітів. Жінки тримають вишиті рушники під якими проходять підрозділи 72-ї бригади. Чергові два ешелони були з бронетхнікою. На платформах стоять 2С1. Грізна зброя в умілих…

Read More

Повернення «цариці полів» і «богів війни». Зустріч 3-го, 4-го та 5-го ешелонів

ава

Втягнулися. Ешелони з підрозділами 72-ї бригади почали один за одним прибувати в Білу Церкву. Вокзал живе в двох паралелях. В одній – пасажири дальнього сполучення і приміських потягів, в другій – ті, хто зустрічає військовослужбовців. Під час прибуття ешелону ці паралелі перетинаються. Один з тих, хто мав їхати пасажирським потягом, дивився на зустріч вояків, що поверталися зі Сходу і зітхнув. «Нас так не зустрічали», – сказав він. «Не може бути, – обурилися білоцерківці, – ми не пропускаємо жодного ешелону…». «Ви – ні, але я служив у танковій бригаді», – уточнив чоловік. Маємо пишатися, що про воїнів білоцерківського гарнізону громада не забуває. 12-й окремий мотопіхотний батальйон «Київ» добре проявив себе в…

Read More

Перший зустрів найкращих. Елітна бригада ЗСУ повернулася до пункту постійної дислокації

пп

26 січня поставлено крапку в черговому поверненні 72-ї бригади Чорних Запорожців з фронту російсько-української війни на відпочинок і доукомплектування. Традиційно бригада мала пройти урочистим маршем вулицями міста. В порівнянні з 2017 роком маршрут був скорочений. Військова частина вийшла на вокзал, щоб зустріти останній потяг з побратимами. Туди ж мав прибути і Головнокомандувач, президент України Петро Порошенко. Першу особу країни чекали і ретельно готувалися. Комунальники і залізничники шкребли дорогу, перон і привокзальну площу. Вивозили сніг і витурили з вокзалу безхатченків. Всюди сновигали працівники державної служби охорони, які підозріло поглядали на зібрання. На площі поротно вишикувалася бригада. З’являється полковник зі списком в руках і вервечка журналістів, операторів і фотографів потягнулася на перон.…

Read More