Категорія: Події

Збройна агресія Російської Федерації є завершальним етапом цілого комплексу попередньо проведених спецоперацій у політичній, соціальній та культурних площинах і стала справжнім шоком для українського суспільства. Ціною самопожертви особового складу ЗСУ та іррегулярних військових формувань (добровольчих батальйонів) вдалося зупинити ворога після серії тяжких поразок аж в лютому 2015 року. Окуповані території та великі втрати в живій силі стали жорстоким підтвердженням крилатого вислову римського історика Корнелія Непота «Хочеш миру – готуйся до війни». Стабілізації лінії фронту дала змогу почати розбудову нового компоненту Збройних сил України, а саме військ територіальної оборони. З 2018…

Read More

Нехай вибачить добрий друг Енцо, що так вільно, в стилі Джером Клапка Джерома, обігруємо його присутність у нашому волонтерському екіпажі. Він насправді милий і життєрадісний чоловік, який з головою поринув у вивчення України. Київ, Львів, Харків, Одеса, Канів… Чого ще не вистачало італійському фотографу-фрілансеру? Так, поїздки на Схід. Енцо прагнув там побувати, а нам було цікаво спостерігати за його реакцією. На жаль, нашому другові з Апеннін ми не могли гарантувати найменшого комфорту, оскільки наш автомобіль нагадує підводний човен часів ІІ Світової війни. Потрібно було в нього завантажити таку потрібну для…

Read More

Заступник командира 1 механізованого батальйону 72 ОМБр старший лейтенант Руслан Сулименко зустрів війну на посаді головного старшини бригади. Але не став відсиджуватися в пункті постійної дислокації і вирушив з 1 МБ на Схід. В 2014 році йому довелося побачити різне: доброзичливість і підступність, героїзм й боягузство. В інтерв’ю він згадав події тепер вже того далекого року, коли українська армія змогла оговтатися від важких поразок і зупинити ворога. Як сталося, що головний старшина бригади сів на БМП і вийшов в район? Яка була ваша мотивація? По-перше, в країні почалося казна-що. А коли…

Read More

Коли згадуєш далекий 14 рік, то розумієш, що все важливе залишилося епізодами, уривками, іноді без хронології, прізвищ і географічних назв. Ти пробуєш поновити все в пам’яті суцільною ниточкою, а це велике зусилля, виявляється. Особливо, коли війна не пройшла безслідно і залишила  шрам не лише у вигляді болісних спогадів, а ще й поранень чи контузій. Сергій Кириленко довго вагався на це інтерв’ю. А чи потрібне воно? Чи варто згадувати те, про що дуже хочеться забути? Хочеться, але не виходить… Авторам цього дослідження доводиться не лише долати часові простори у пошуках цікавих особистостей для книжки, а…

Read More

Стародавні греки наслухалися ще більш стародавніх єгиптян і популяризували уявлення про циклічність часу. Так і 72 бригада імені Чорних Запорожців, подібно вченню античних стоїків, діє в згоді із законами гібридної війни. Тобто стійко, витримано, гідно, а головне атараксично-незворушно стримує агресію російських загарбників. Доля та воля командування розпорядилися так, що Чорні Запорожці повернулися на позиції в Авдіївці та навколо неї. Волонтери «Часу змін» Авдіївку відвідували не раз і не два. Найбільш запам’яталися перші поїздки в березні 2016 року і гаряча зима 2016-17, коли білоцерківська бригада захопила позицію «Алмаз» та відсунула фронт…

Read More

7 грудня в КЗ КОР «Центр творчості дітей та юнацтва Київщини» відбулася обласна конференція «Збройні сили України – на захисті Батьківщини» за участі легенд 72 бригади. Карантин вносить свої коректури, тому конференція пройшла в форматі телемосту. На зв’язку з Білою Церквою були Оперативне командування «Північ» з Чернігова, рій «Характерники» з Авдіївської школи №7. А доповіді робили учні ЗОШ №16, № 5 (Біла Церква) та вихованець гуртка з Богуслава. Це навіть важко було назвати конференцією, адже полковник Михайло Драпатий, підполковник Олександр Самарський, майор Андрій Кириченко є добрими друзями. А з Авдіївки підключалися до студії старший…

Read More

В жорстокій розвазі людства полюванні є термін «I suggest to kill two Woodcockwith one stone», тобто «Вбити одним патроном двох вальдшнепів». Режисер Вінницького академічного музично-драматичного театру ім. Садовського Тарас Мазур не мисливець, але в творчому плані б’є без промаху і влучив. В самісіньке серце глядача влучив своєю виставою «За двома зайцями» та підтвердив своє реноме багатогранного постановника. Після «Вільяма… нашого… Шекспіра» (с) він повернувся до української класичної комедії Михайла Старицького. «І що ж можна нового знайти в ставленій-переставленій п’єсі?..», – спитаєте ви. І я, наслідуючи старого Паніковського, відповім: «Поїдьте у…

Read More

Біла Церква — місто, що знаходиться на 70-му кілометрі по трасі Е-95, відрізняється своєю особливою красою і цікавим архітектурним стилем. Так вважає італійський фотограф Енцо Дель’Аква (Enzo Dell’Acqua), який протягом місяця не полишав свого спорядження, намагаючись віднайти найцікавіше для своїх кадрів. Ідея створення фотоальбому, який вбере в себе найцікавіші місця Білої Церкви і буде виданий двома мовами, належить видавництву Час Змін Інформ, справа стояла лише за спеціалістом, який візьметься за справу. Не дарма кажуть, що все в житті відбувається в правильний час, адже саме у серпні в Білу Церкву завітав фотограф…

Read More

Спецназ… Ці війська овіяні легендами і чутками. Спецназівці в народній уяві – незламні вояки з гаслом «Іду на ви». Насправді ж… Насправді велика доля правди в цьому є. Хоча спецпризначенці все ж більше діють згідно правила «Тихо прийшов – тихо пішов». Міцні, статуристі хлопці з 8 полку ССО мають відкриті та привітні обличчя. Ось вони жваво обговорюють останні події свого життя, пересипаючи розмову жартами. Інструктаж і ось уже кілька груп виходять на тренування. Групи мінують ділянки території густо зарослих чагарником, з напіввгрузлими у землю бетонними блоками. Починається робота в тиші.…

Read More

Саме в ці дні шість років тому в славнозвісному Донецькому державному аеропорту ім. Прокоф’єва тримали оборону бійці 72-ї бригади. Разом із 3-м полком спецназу вони писали перші сторінки героїчного епосу про звитягу «кіборгів». Ми продовжуємо знайомити читачів із розповідями учасників боїв у ДАПі. 2014 рік. Розвідник, який дітьми не прикривався Війна для вас почалася в березні 2014-го? Так. В армію я потрапив у березні 2014 року. Пішов добровольцем. Мене не хотіли призивати, бо в сім’ї троє дітей. Також не підходила військова спеціальність – розвідник, а потрібні були механіки-водії. І десь…

Read More

Травень 2014 року дав надію українцям. Коли в Одесі російським спецслужбам і їхнім найманцям не вдалося встановити свою владу, вони сподівалися реваншуватися через 9 днів у Маріуполі. Всі телеканали країни показали славетний стрибок бойової машини піхоти з синьо-жовтим прапором через барикаду сепаратистів. Цей стрибок символізував рішучість в боротьбі за територіальний суверенітет держави. Проте мало хто знає, що велику роль в зриві операції по взяттю в полон керівництва силових структур Маріуполя та захоплення приміщення РОВД зіграв підполковник Сергій Лисенко. Його ім’я згадується у звіті тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, але широкому…

Read More

Це інтерв’ю планували опублікувати ще зимою 2018 року. Але Руслан Єсюк загинув, виконуючи службовий обов’язок в ніч на 4 грудня 2017 року. Слухати голос людини в диктофонному запису, яку знав, поважав і якої вже немає, було дуже важко. Але ми мусили завершити цей матеріал, як пам’ять про скромного, достойного чоловіка, чиє життя обірвалося в самому розквіті. Де вас застала війна? У лютому 2014 року я проходив перепідготовку, оскільки раніше підписав контракт на проходження служби у резерві. Тренувалися ми на полігоні у Великополовецькому. Кілька разів нам продовжували перебування на полігоні. Зі…

Read More

Розвідка завжди була на особливому становищі в армії. В дитинстві хлопчаки ходили в «рейди» по «ворожим» тилам, зачитувалися книгами про хоробрих вояків та могли цілодобово переглядати гостросюжетні кінофільми. Хлопчики виросли і в 2014 році стали на захист України. І тут вже не було оманливої військової романтики, а був солоний піт, міцний мат, паруюча кров, жорстокий ворог і фронтове братерство. Наша історія про командира 1-го механізованого батальйону 72 ОМБр, майора Віктора Скатерного, який вивчився на ракетника, а воювати почав у розвідці. Війна для Віктора Скатерного почалася, як і для багатьох, з сигналу тривоги. Калейдоскопом…

Read More

Події липня і серпня 2014 року, відомі як бої на Східному кордоні України чи «Південному котлі»,  стали одними із найдраматичніших в новітній історії України. Саме там ЗСУ зазнали болючої поразки. Тоді країна дізналася про атаки «градів» та авіанальоти, артилерійські обстріли й масові прориви державного кордону сепаратистами, проросійськими найманцями і регулярною армією Російської Федерації. Загинуло більше сотні військовослужбовців, була знищена майже вся бойова техніка батальйонно-тактичних груп 28-ї, 51-ї, 79-ї, 24-ї, 72-ї та інших бригад. Тоді ж був здійснений прорив з оточення батальйону під командуванням Михайла Драпатого. І це стало однією з…

Read More

Оголошений не здоланим іспанським грипом президентом Володимиром Зеленським карантин не завадив проведенню Маршу добровольців. На площу перед Михайлівським Золотоверхим собором люди почали збиратися задовго до визначеного часу. Приходили поодинці, по двоє, групами. Якось одразу можна було вирахувати тих, хто просто гуляв Середмістям Києва і тих, хто цілеспрямовано йшов на марш. Напередодні прогнозувалося, що збереться кількасот людей. Реальність була іншою. Площа була переповнена бійцями. Саме так. Адже всі хто прийшов – добровольці, ветерани ЗСУ, волонтери, небайдужі українці є бійцями опору капітуляції. Посеред площі стояв автомобіль із звукопідсилювальною апаратурою. На його дах…

Read More

Професор Преображенський, персонаж роману талановитого українофоба й уродженця Києва, радив не читати під час обіду радянських та й взагалі ніяких газет. Про цензуру соціалістичної преси та і російської можна говорити довго, але нам ближчі свої реалії. Без інформації обійтися не можна, а вона часто досить дозована. Події середини січня поблизу умовного Оріхового, що на Луганщині були тривожними. «Уставші» їх просто не помітили, а тим, кому не байдужа доля країни, був незрозумілим хід подій. Чому раптом ЗСУ та російські загони вв’язалися у «махач». Сайти МОУ та оперативних командувань були скупі на повідомлення…

Read More

Ця історія про одного з тих українців, які розкрили свої найкращі якості у суворих умовах війни. Роман Кліпач міг би відсидітися в тилу, але у найкритичніший момент новітньої історії України не залишився просто спостерігачем. З перших днів протистояння він з пригодами буквально проривається на російсько-український кордон до місця служби. А далі було все: мінометні обстріли, прильоти “градів”, танкові проририви і вихід з оточення. Колишній рядовий батальйону територіальної оборони нині командує першою ротою першого механізованого батальйону 72 ОМБр імені Чорних Запорожців. Ця механізована бригада стала по-справжньому “чорною” для ворога, раптово з’являючись на…

Read More

Надія… Ключове слово сьогоднішньої ситуації в країні. Сподівання на краще життя, яке пов’язане із закінченням неоголошеної і не проголошеної війни з північно-східним політичним покручем – Московською державою. На нашому боці сила правди, а московіти виступають з позицій «правди сили». А ще в багатьох українців є надія на те, що їхні співгромадяни матимуть розуміння про необхідність, зціпивши зуби перебороти одвічного ворога, який протягом століть нищив паростки державності України. Надія живе. Поїхали… Універсальний початок багатьох задумів і справ. Поїхали і ми. На схід України. Черговий раз із волонтерським візитом та гуманітарним вантажем.…

Read More